Герої України з Вінниччини, які заслужили звання у боях проти РФ (Оновлюється)

Відбиття повномасштабного вторгнення РФ, яке сталося 24 лютого, проявило чимало випадків самовідданості українських військових. За час Великої війни чимало захисників отримали найвищу державну нагороду - звання "Герой України". Серед удостоєних є й бійці та офіцери з Вінниччини. 

Редакція сайту Vinbazar.com розповідає детальніше про героїв-земляків, які захищали Україну та продовжують нищити ворогів.

Євген Пальченко

2 березня отримав звання Герой України Євген Пальченко з села Ометинці Райгородської громади Гайсинського району.

23-річний лейтенант, який командував взводом танків, зумів прикрити вихід бригади з оточення, врятувавши життя своїх побратимів. 

Після закінчення військового училища у Львові, хлопець служив в АТО. Лейтенант продовжує нищити окупантів та навіть записав відеозвернення до земляків, у якому дякував за підтримку. 

Владислав Українець

(посмерно)

3 березня президент Володимир Зеленський присвоїв "Героя України" Владиславу Українцю з Хмільницького району. Хлопець родом з Хмільницького району. 

22-річний захисник служив командиром 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А2960. Військовий до останнього прикривав відхід підлеглих під час прориву ворога на Антонівському мосту Херсонської області 24 лютого.

Дружина Катерина розповіла, що перед трагічною подією вони з чоловіком обирали ім'я для первістка, якого вона носить під серцем. 

Поховали Героя у Хмільнику. Останки знайшли у деокупованому Херсоні та повернули додому через майже 9 місяців після загибелі. 

Сергій Котенко

(посмертно)

16 березня звання Героя присвоїли полковнику Сергію Котенку - командиру 9 батальйону “Вінницькі скіфи”. Військовий з 2014 року захищав Україну. Коли почалося повномасштабне вторгнення підрозділ перебував на позиціях поблизу Криму. 

"Накривали їх там кадирівці. Окупанти кілька разів намагались взяти батальйон у кільце, а це б означало загибель для всіх. Тож командир вирішив поділити батальйон на частини і з боєм прориватись. Батько зі своєю частиною батальйону пішов у напрямку Мелітополя. Вони мужньо тримали оборону там. Знищили чимало ворожої техніки...”, - розповідає син героя.

Загинув полковник 9 березня в бою з російськими окупантами під Запоріжжям. Похований 11 березня у місті Гайсин. За два дні до цього, у боях під Миколаєвом, поліг його брат — Олександр Котенко, який служив у батальйоні «Айдар».

У Вінниці на чесь братів перейменували вулицю, яка раніше носила ім'я Кутузова. 

Євгеній Шаматалюк

Офіцер-десантник з села Тарсівка Тульчинського району отримав "Героя України" 26 березня. Завдяки діям майора на Донецькому напрямку вдалося взяти в полон понад десяток окупантів разом із зброєю.

Під час виконання бойових завдань на Харківщині підрозділ, який керував Шаматалюк, за день відбив чотири атаки ворога. Підлеглі змогли знищити 30 одиниць броньованої і 60 одиниць автомобільної техніки, а також чималої кількості особового складу.

Наразі Євген Шаматалюк командує десантно-штурмовим підрозділом - 95-ю окремою десантно-штурмовою бригадою Збройних сили України. Брав участь у боях за Донецький аеропорт. У 2014 році кіборг отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня. 

Сергій Наєв

Наприкінці квітня орден Золота Зірка та звання Героя присвоїли командувачу Операції об'єднаних сил генерал-лейтенанту Сергію Наєву. Військовий є командувачем українськими військами на сході. Родом з Могилів-Подільского району. 

Початок російської агресії у 2014 році застав на посаді заступника начальника штабу командування Сухопутних військ ЗСУ, а в 2015 році був призначений командувачем військ Оперативного командування "Схід" Сухопутних військ.

За президентства Петра Порошенка у 2018 році очолив посаду командувача Об'єднаних сил на Донбасі. У травні 2019 року з посади знятий, проте у березні 2020 року знову поновлений вже президентом Володимиром Зеленським.

Дмитро Тодоров

Старшому лейтенанту Дмитру Тодорову з села села Суворовське Тульчинського району, присвоїли звання "Герой України" 2 травня. Для цього президент видав окремий указ.

"За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, постановляю присвоїти звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” Тодорову Дмитру Руслановичу – старшому лейтенанту", - йдеться у документі.

Хлопець все життя займався спортом. Він вихованець Клубу Бойових Мистецтв «Гепард». Він призер чемпіонату Вінницької області зі змішаних єдиноборств ММА, переможець Всеукраїнського турніру з ММА «Битва за Тульчин», а також учасник чемпіонату України з універсального бою.

Сьогодні герой продовжує боронити Україну в боях з рашистами. 

Дмитро Дозірчий

24-річний лейтенант командир танкової роти. Родом з селища Літин Вінницької області. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного у Львові. Майже два роки перебував у зоні Операції об'єднаних сил, починаючи  2019 року. 

Ранок 24 лютого танкісти старшого лейтенанта Дозірчого зустріли на півдні Херсонщини. Для стримування наступальних дій противника ротному наказали вирушити у бік Нової Каховки. Але після здійснення майже 80-кілометрового маршу танкісти були змушені зосередитися в районі Антонівського моста. 

Танкісти під командуванням Дмитра Дозірчого прорвали ворожу оборону, розблокували міст, закріпилися на визначеному рубежі та тримали його до кінця, забезпечивши вихід колон своєї бригади з оточення.

За цей подвиг, відповідно до Указу Президента України № 139/2022 від 16 березня 2022 року, старшому лейтенанту Дмитру Леонідовичу Дозірчому було присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Дмитро Фінашин

6 жовтня звання "Герой України" присвоїли  старшому сержанту Національної гвардії України Дмитру Фінашиному. Хлопець родом з Козятина. Боєць після поранення два дні діставався українських позицій. Чоловік втратив руку.

Група "Фіна" мала завдання зачистити посадку, але ворог підстеріг їх у засідці. Дмитро отримав кілька поранень, зокрема в руку. Дві доби попри ворожі обстріли та галюцинації діставався до побратимів. Чоловік зумів вижити.

Хлопець завжди хотів бути військовим. У 2015 році підписав перший контракт із Національною гвардією України. Від 2017 року учасник АТО/ООС. Був оператором дрона у контрснайперській групі, згодом став заступником командира взводу аеророзвідки. Мав звання головний сержант, але вирішив перекваліфікуватися на снайпера.

Сергій Побережець

Сергій Побережець – підполковник, командир одного з підрозділів зенітних ракетних військ Повітряного командування «ЦЕНТР», який діє на стратегічному напрямі. Лише за одну ніч спромігся збити 10 повітряних цілей ворога, зокрема крилатих ракет. Йому 45 років, з яких 27 віддав службі в армії і посиленню протиповітряної оборони України. Родом із Вінниччини. Виховує трьох дітей.

Отримав звання "Герой України" під час відзначення Дня захисників та захисниць 14 жовтня. Нагороду вручив президент Володимир Зеленський.  

Андрій Сорока

(посмертно)

Нацгвардієць з вінницької частини 3008. Командира мінометної батареї батальйону. На війні з 2014-го року. 1 листопада 2022 року, за тиждень до ротації, військовослужбовець загинув на позиції. Андрію Сороці було 27 років, 9 з яких він боронив Батьківщину. Україну продовжує боронити його батько Віталій.

Похований у Вінниці.

Денис Лабунський

(посмертно)

Денис Лабунський народився 29 жовтня 1993 року у Вінниці. Кандидат у майстри спорту з важкої атлетики, вихованець дитячо-юнацької спортивної школи Вінницької територіальної організації «Колос». Перед війною працював за кордоном, але після повномасштабного вторгнення повернувся та став кулеметником у 3 штурмовій бригаді "Азову".

Загинув військовий 24 листопада біля Бахмута, коли прикривав відхід побратимів. Похований на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Микола Янишин

(посмертно)

36-річний Микола Янишин народився у місті Гнівань. Служив головним сержантом танкового взводу. Загинув 5 травня 2022 року.

Валентин Климчук

(посмертно)

Валентин Климчук пішов на війну у 2014 році, щойно став повнолітнім та закінчив навчання у Вінницькому вищому художньому професійно-технічному училищі за спеціальністю «електрогазозварник». У складі 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка пройшов три ротації в районі бойових дій. Демобілізувався у 2017. Згодом працював на заводі, будівництві і за кордоном.

Валентин, який служив кулеметником, загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Любомирівка Миколаївської області. Чоловік прикривав побратимів, коли куля снайпера обірвала його життя. Хлопцеві було 26 років. 

Максим Римський

(посмертно)

Звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" присвоїли Римському Максиму Олександровичу – головному сержанту (посмертно).

Чоловік служив у батальйонів «Вінницькі скіфи»​ 59-ї бригади імені Якова Гандзюка. У 2016 році без вагань взяв до рук зброю і почав захищати свою рідну землю попри молодий вік. Почав воювати медиком і дослужився до головного сержанта взводу.

В грудні 2022 року 28-річний старший сержант потрапив у пастку ворога. Окупанти зімітували спробу здачі в полон, а натомість відкрили вогонь з міноментів і по своїм, і по військовому, який вийшов їм на зустріч. Максим Римський загинув на Авдіївському напрямку біля села Невельське.

Чоловік родом з Ольгопільської громади Гайсинського району. 

Олег Тарахкало

(посмертно)

Присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" також капітану Тарахкалу Олегу Леонідовичу – (посмертно).

Чоловік з села Красносілка Бершадської громади Гайсинського району. Народився 4 червня 1976  року. Закінчив три вищих учбових заклади: Одеський інститут сухопутних військ, Київський університет економіки та права  КРОК, Університет фінансів та митної справи.

Працював старшим інспектором Митної Служби України в Києві, маючи звання - майор. Олег Тарахкало, кадровий офіцер управління тактичного рівня, а ще — головний державний інспектор відділу запобігання та протидії контрабанді наркотиків і зброї та кінологічного забезпечення Київської митниці. Прослужив 15 років. 

У жовтні 2014 року, після вторгнення Росії, пішов захищати Україну. Брав участь у бойових діях, облозі та деблокуванні на 32-ому блокпосту біля траси "Бахмутка" (Лисичанськ-Луганськ), а потім служив у батальйоні особливого призначення Національної Гвардії. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.03.2015).

З перших днів Великої війни чоловік знову став до зброї, при наступі на Київ обороняв столицю, а потім воював під Ізюмом. Перестав виходити на зв’язок у травні 2022 року.

У листопаді підтвердили загибель. Виявилося, що чоловік загинув 13 квітня 2022 року на Харківщині. Похований у рідному селі.  

Довідка: 

Звання Герой України — державна нагорода України, найвищий ступінь відзнаки в Україні, що надається громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або видатного трудового досягнення. Героєві України вручається орден «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави — за надзвичайні трудові досягнення.