24 травня у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври відбувся архієрейський собор Православної церкви України. На зібранні єпископи погодили перехід на новий календар. З вересня релігійні свята в Україні відзначатимуть у інших датах. У Вінницькій області до переходу готові не всі.
Про це повідомляє українська редакція BBC з посиланням на результати синоду.
"Раніше казали польські (католицькі) і українські (православні) свята, а сьогодні кажуть -українські і московські свята. Новий календар буде українським, а ті, хто залишаються на старому - трішечки на московському", - заявив митрополит Вінницький Симеон на початку архиєрейського собору ПЦУ в Києві, який ухвалює рішення перейти на новий церковний календар.
Формально перехід ще має затвердити помісний собор церкви 27 липня за участю мирян, проте, як заявив ВВС предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, питання вже вирішене й з 1 вересня перехід буде.
З 1 вересня більшість християн України можуть почати відзначати релігійні свята по-новому. Різдво буде 25 грудня, а не 7 січня. Змістяться й інші свята - такі як Покрова (1 жовтня), Водохреще (6 січня) і Миколая (6 грудня). Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці. Зміни у святкуванні Пасхи не передбачаються через метод її вираховування. Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають "Новоюліанським календарем". Саме так робили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.
Різниця між старим Юліанським і новим Григоріанським календарем складає 13 днів. Світська Україна разом з більшістю інших країн світу вже понад 100 років живе за точнішим - григоріанським календарем, запровадженим у XVI ст. "Старим" досі користувались лише церкви в Україні, Російська православна церква, Сербська і Грузинська. Із патріархатів ним послуговується лише Єрусалимський.
Парафії не відразу змусять святкувати інакше ніж звикли. У процесі передбачено перехідний період. Проте чіткого часового проміжку не має. Церковники вважають, що він триватиме "кілька років чи більше", але згодом всі перейдуть.
Митрополит Симеон з Вінниці каже, що в нього на перехідний період на старому календарі лишаться десь 20% парафій, владики з Рівненщини казали про 10%. А от єпископи зі сходу наполягали - через війну в них на старому "московському" календарі лишаться одиниці.
У лютому 2023 року про перехід на новий календар повідомили й в Українській греко-католицькій церкві. УГКЦ та ПЦУ 1 вересня одночасно перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію - святкування Великодня і прив'язаних до нього подій.
Про зміну церковного календаря у ПЦУ говорять давно, але побоювалися, що подібне спричинить зменшення пастви та поверненні її до церков УПЦ МП. Соціальні опитування у 2019 році також показували, що українці не сприймають та не підтримують календарну реформу. Все змінилося з повномасштабним вторгненням РФ у 2022 році. Це питання почали сприймати як рух "Геть від Москви!" та підштовхнуло церковників до дії.
Державні свята, які прив'язані до релігійних та є вихідними днями (Різдво 7 січня, Покрови - 14 жовтня), проситимуть відповідно перенести. За подібне рішення має проголосувати Верховна Рада, але на час воєнного стану вихідні скасовані, тому, очевидно, це питання буде підняте після Перемоги.