Протягом 2021 року на Вінниччині працювала міжнародна археологічна група. Вчені досліджували кургани та поселення енеоліту, епохи бронзи і залізного віку. Українські науковці працювали спільно з німецькими та польськими колегами.
Про це повідомляють у Національній академії наук України.
Археологічні дослідженя вчені Інституту археології НАН України проводили спільно з німецькими науковцями з Університету імені Крістіана Альбрехта у Кілі. Працювали протягом семи тижнів. Дослідження з міжнародними науковими інституціями організовані у межах виконання міжнародних проєктів із вивчення давніх суспільств Східної Європи.
"Навесні вчені здійснили суцільні розвідки на території Бершадської, Чечельницької та Ольгопільської територіальних громад Гайсинського району на Вінниччині – для вивчення системи заселення мікрорегіону навколо великого поселення трипільської культури Білий Камінь, насамперед за доби енеоліту. Загалом учасники експедиції обстежили близько 140 різночасових археологічних об’єктів. Зокрема, виявили городище залізного віку, матеріали якого вказують на впливи північно-балканського населення на пам’ятки регіону. Несподіванкою стало також відкриття гігантського поселення трипільської культури площею майже 150 га, розташованого на межі Ольгопільської та Чечельницької громади, а також поселень останньої чверті V тис. до н. е. у мікрорегіоні", - йдеться у повідомленні.
Обстеження поселення трипільської культури Білий Камінь
Улітку ця ж міжнародна команда дослідників провела розкопки поселення трипільської культури Кісниця Городківської громади Тульчинського району Вінницької області. Поселення, яке датували серединою IV тис. до н. е, вивчали ще у 2018 році. Але науковці мали сумнів щодо точного періоду його існування незважаючи на результати проведеного радіовуглецевого аналізу. Тому розкопали дві аномалії заглиблених об’єктів.
"Одна з ям мала не типову для трипільської культури дзвоноподібну форму. У заповненні обох об’єктів було виявлено чимало матеріалів побутового вжитку, серед яких – посуд, антропоморфна та зооморфна керамічна пластика, знаряддя праці з кістки, рогу, каменю та кременю. З’ясовано, що місце пам’ятки двічі заселяли племена трипільської культури – вперше це сталось у першій чверті IV тис. до н. е", - вказують вчені.
Дослідження ями на поселенні трипільської культури Кісниця
Фрагмент знаряддя праці з рогу, знайдений у заповненні ями на поселенні трипільської культури Кісниця
Графічне документування заглибленого об’єкта. Поселення трипільської культури Кісниця
У 2021 році також провели другий сезон польових досліджень курганів Буго-Дністровського межиріччя. Експедицію «Поділля як контактна зона у ІІІ тис до н. е.: кургани на річках Мурафа та Рів» організували польські археологи Національного наукового центру на чолі з професоркою Університету імені Адама Міцкевича у Познані, директоркою Археологічного музею у Познані Маженою Шмит.
Учені обстежили п’ять насипів біля села Токарівка Жмеринського району Вінницької області, два із них – розкопали.
Кургани раннього залізного віку біля с. Токарівка під час розкопок
"У найбільшому кургані групи знайдено сліди почасти згорілих дерев’яних колод і дощок, частину з яких, схоже, уклали конусоподібно, формуючи своєрідне шатро у центральній частині кургану. Під іншим дослідженим насипом археологи розчистили земляну конструкцію квадратної форми, оточену палісадом, яка складалася з рівного майданчика в центральній частині та підвищень по периметру. Уся споруда була спалена, а небіжчики розміщувалися переважно на підвищеннях. Кургани датуються VIII–VII ст.ст. до н. е., а отже, практично відкривають сторінку дослідження курганів раннього залізного віку на Вінниччині", - йдеться у висновку.
Читайте також: У Вінниці готуються до відкриття музею археології. Колекцію збирали 60 років (Фото)
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber