У Вінниці відкриють перший у місті археологічний музей. За 60 років історики Вінницького педагогічного університету назбирали колекцію, яка нараховує десятки тисяч артефактів. Серед них - майже метровий піфос, загадкові біноклеподібні посудини та прототип календаря трипільців.
Як розповів редакції сайту Vinbazar.com доктор історичних наук, перший проректор з науково-педагогічної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Сергій Гусєв, музей планують відкрити у вересні. Наразі працюють над проєктом та наповненням експозицій.
У Вінниці немає повноцінного музею, де можна було б дізнатися про те, як жили трипільці, черняхи, скіфи та сармати на території регіону. Проте матеріалу для експозиції вистачає: його почали збирати в 60-х роках ХХ століття викладачі та студенти Вінницького педагогічного університету. Віднайдені під час розкопок артефакти передавали до краєзнавчого музею.
Студентські розкопки
Ідея повноцінно презентувати археологічну колекцію на базі навчального закладу виникла нещодавно у групи археологів та реставраторів. Експозиції, перш за все, використовуватимуть студенти-історики для занять. Проте відвідати виставку зможуть всі бажаючі.
“При розробці концепції майбутніх експозицій ми використовуємо досвід європейських колег. Наразі дизайнери створюють 3D проєкт інтер'єру музею. Виставку побудують за хронологією та типами археологічних матеріалів”, - зауважив Сергій Гусєв.
Сергій Гусєв
До експозиції музею ввійдуть кераміка, знаряддя праці та ритуальні предмети, якими користувалися давні мешканці території України. Найстаршому експонату - 30 тисяч років.
“Коли починаєш говорити про маленький черепок, то всі дивуються: як така незначна річ має таку велику історію? За предметом стоять історичні процеси, техніка, технологія. Зберігаються навіть відбитки пальців людей, які ліпили кераміку”, - розповідає Сергій Гусєв.
Реставрацією в університеті займається Дмитро Ленчук. Він старший лаборант кафедри всесвітньої історії, член Спілки археологів України. На відтворення автентичного зовнішнього вигляду артефакта витрачає від декількох днів до цілого року.
Дмитро Ленчук
Одним з найцінніших експонатів є піфос з орнаментом, який датується серединою V тисячоліття до нашої ери. Уламки посудини виявили в одному з трипільських жител на території села Уланівка Іллінецького району.
“Збережність артефакта складає 90%. Втрачені фрагменти я замінив гіпсом”, - зазначив Дмитро Ленчук.
Піфос до і після реставрації
Інтерес археологів викликає грецька амфора, яку вдалося віднайти у городищі скіфського часу Сорока Іллінецького району. Їй 2,5 тисячі років.
“Посудина має конусоподібну форму. Це для того, аби її можна було перевозити на кораблях. У трюми насипали пісок і розміщували в ньому амфори. Під час шторму кераміка не перекидалася і не билася, а товар доставляли без втрат”, - розповів реконструктор.
До експозиції музею ввійде модель трипільського житла, яка датується першою половиною IV тисячоліття до нашої ери. Це - точна копія, виконана реконструкторами. Оригінал артефакту зберігають у Вінницькому краєзнавчому музеї.
Щодо призначення біноклеподібних посудин трипільського часу науковці сперечаються. Їх призначення невідоме досі. Археологи схиляються до думки, що ці предмети могли використовувати для ритуальних дій.
Модель трипільського житла та біноклеподібні посудини
Для трипільської культури характерні різноманітні орнаменти на кераміці. Це помітно і на широкогорлій посудині з колекції педуніверситету, яка служила для зберігання зерна. Її виготовили у першій половині V тисячоліття до нашої ери.
“Зерновик має цікавий орнаментальний сюжет та символи по колу. Вони поділені на 4 фази, ймовірно, за порами року. Я припускаю, що це міг бути прототип календаря”, - зауважив археолог.
Крім кераміки, відвідувачам показуватимуть знаряддя праці. Їх робили давні мешканці України з кременю, каменю та кісток.
Посудина з прототипом календаря
Кам'яні сокири ІV-ІII тисячоліття до нашої ери
Мотика з рогу оленя (ІV-ІII тисячоліття до нашої ери) та металеві знаряддя праці (XI-XII століття нашої ери)