Вивчаючи базові принципи нашого руху, вчені ненавмисно ввели в мозок мишам речовину, яка ізолювала їхні нейрони, змусивши їх безцільно проявляти подобу колишньої активності.
Під час дослідження, присвяченого вивченню процесу навчання мишей, вчені раптово натрапили на так звані "зомбі-нейрони". Це нейрони, які технічно живі, киплять активним життям, але, як не дивно, перестали спілкуватися зі своїми сусідами. Ця незвичайна знахідка була зроблена групою дослідників з Португалії, які вивчали здібності до навчання мозочка — ділянки мозку, яка подібна до маестро нашого рухового апарату, точно направляючи нас під час виконання повсякденних фізичних завдань, пише ScienceAlert.
У центрі пошуків учених опинилося вміння мозочка вловлювати сигнали з навколишнього середовища, допомагаючи нам ухилятися від перешкод або хапати предмети, не створюючи при цьому безладу. Він відмінно вчиться на помилках, щоб зробити наші рухи плавнішими і точнішими. Щоб з'ясувати, як відбувається це навчання, дослідники вдалися до методу оптогенетики, в якому для управління клітинами використовується світло, а мишам пропонуються навчальні вправи. Під час експерименту вони виявили, що активації певного набору входів у мозочок, відомих як "волокна, що лазять", було достатньо, щоб навчити мишей кліпати за умови лише візуальної підказки, без будь-якого світлового стимулу, що свідчило про ключову роль цих волокон у навчанні.
Однак на авторів дослідження чекала несподіванка, коли вони помітили, що деякі з цих нейронів перетворилися на так звані "нейрони-зомбі" після введення світлочутливого білка, який допомагав їм в експерименті. Ці нейрони були живі, вони проявляли активність, але їхні повідомлення не доходили до іншої частини мозку, що, по суті, відключало ланцюг навчання мишей. Ця ненавмисна зомбіфікація показала крихкий баланс і складний взаємозв'язок, необхідні нашому мозку для навчання, адаптації та навіть базового функціонування.
Це випадкове відкриття не тільки допомогло вченим зрозуміти процеси навчання в мозочку, а й показало ширші, універсальніші механізми навчання й адаптації в мозку, а також те, як просто він може порушитися, перетворившись на замкнуту оболонку. З огляду на разючу схожість між мозком миші і людини, ці відкриття цілком можуть бути застосовні і до нас. Зараз дослідники намагаються розгадати таємницю цих "зомбі-нейронів" і те, як цей феномен впливає на інші процеси навчання в мозочку, прокладаючи шлях до нових відкриттів і створення нових препаратів для лікування різних хвороб.