Важливу роль у розвитку життя на Землі відіграли космічні промені. Такого висновку дійшли дослідники зі Стенфордського університету, які опублікували результати своєї роботи в Astrophysical Journal.
У новому дослідженні вказується, що високоенергетичні частинки, що бомбардують атмосферу Землі, могли вплинути на хіральність біологічних сполук – властивість, при якій одні молекули є дзеркальними копіями інших молекул тієї ж речовини, при цьому не є їхніми точними копіями. Унаслідок такого бомбардування структури ДНК, РНК і амінокислоти стали більш стабільними.
Раніше вчені виявили, що майже всі молекули одного виду мають одну і ту ж хіральність. Вони пояснювали це фундаментальними фізичними взаємодіями, проте точна причина досі залишалася невирішеною загадкою.
Нове дослідження показує, що вибір молекул із певною конфігурацією залежав від поляризаційного випромінювання, унаслідок якого мутація в одних з'єднаннях йшла швидше, ніж в їх дзеркальних копіях. Високоенергетичні частинки в складі космічних променів стикалися з азотом і киснем у верхніх шарах атмосфери Землі, породжуючи потік мюонів, що досягають поверхні. Мюони – нестабільні частинки, які існують лише дві мільйонні частки секунди, але оскільки вони рухаються зі швидкістю, близькою до швидкості світла, то встигають проникати на глибину 700 метрів нижче поверхні Землі.
Нуклеїнові кислоти, які розвивалися ще до появи перших живих організмів, мали право- та лівосторонню конфігурацію. Однак мюони змушували мутувати правосторонні ДНК та РНК, роблячи їх більш стабільними і придатними для живих організмів та пришвидшуючи їх еволюцію.
Учені вважають, що саме через це хіральність для всіх біологічних молекул у Всесвіті загалом однакова – вуглеводи у складі ДНК мають правосторонню конфігурацію як на Землі, так і на інших планетах.