Три рідні брати з Вінниччини боронять Україну на сході. Старшому В’ячеславу – 22 роки. Василь та Вадим – молодші на рік двійнята. Доля звела хлопців в одному підрозділі.
Про це повідомляють у Операції об'єднаних сил.
Старший брат В’ячеслав служить з 2018 року.
– У навчальному центрі здобув спеціальність механіка-водія БМП-1 та призначення у цей підрозділ. Десь через пів року "підтягнувся" й старший з двійнят Василь. А згодом і молодший приєднався до наших піхотних лав. А те, що військова фортуна звела усіх нас трьох в одному підрозділі – це щастя. Бо тепер ми не лише брати, а й побратими по зброї, – говорить В’ячеслав.
Хлопці кажуть, що до війська у кожного із них були свої уподобання та стиль життя. Подекуди навіть чубились через якісь побутові дрібнички. Але в армії все змінилось діаметрально протилежно: більш дружньої команди годі знайти.
Брати служать у мотопіхотному підрозділі, який виконує завдання в районі проведення операції Об’єднаних сил. Всі розумні, спортивні, технічно грамотні: в навчальному підрозділі опанували фах механіків-водіїв бойових машин піхоти.
Меншого з двійнят, Вадима до війська покликали брати, мовляв, тут знайдеш собі діло до вподоби. Єдине, чого бракує хлопцеві у полі, то це повноцінного спортивного залу, адже в шкільні роки він займався важкою атлетикою. Але на бойових позиціях для цього не має час.
Василь – ще той дотепник. Навіть про серйозні речі він здатен розповісти з усмішкою. Про щиру пристрасть до професії "мехвода" БМП-1 хлопець каже, що понад усе любить "всипать дусту" на своїй "копійці".
– Як були на полігоні на Львівщині, то на своїй БМП-1, не одну сотню кілометрів по полях та болотах накрутив. Навіть через водну перешкоду переправлялись на ній, – розповідає він.
За чотири місяці в старшого з захисників завершується термін контракту, але хлопець вже вирішив, що продовжить служити в ЗСУ, тому що не хоче залишати "малих".
– Вдома мені не сидітиметься спокійно, знаючи, що молодші брати тут, на передовій. То будемо й далі служити брат за брата, - говорить В’ячеслав.