Помер професор Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Анатолій Подолинний

9 червня помер кандидата філологічних наук, доцент, та колишній професор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Анатолій Мусійович Подолинний. 

Про це повідомили в навчальному закладі. 

Подолинний Анатолій Мусійович (1 травня 1940, с. Шипинки, Барський район, Вінницька область – 9 червня 2023) – науковець, есеїст, поет, фольклорист, громадський діяч, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки письменників України (1999), почесний краєзнавець України (2015), автор гімну Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Народився 1 травня 1940 р. у с. Шипинках Копайгородського району на Вінниччині. Навчався в Копайгородській середній школі. Згодом закінчив сільськогосподарський технікум у Молдові, працював за фахом у колгоспі та радгоспі. Здобув освіту у Вінницькому педагогічному інституті на філологічному факультеті (відділ української мови та літератури, німецької мови; 1961 – 1966). Учителював у с. Ялтушкові Барського району (1966 – 1971), працював методистом, ученим секретарем в обласній організації Товариства охорони пам'яток історії та культури.

Із 1976 р. викладав на кафедрі української літератури Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Кандидат філологічних наук (1981), із 1985 р. – доцент, із 1998 р. – професор університету. Працював проф. Подолинний А. М. у ВДПУ ім. М. Коцюбинського до серпня 2012 р.

Тривалий час керував студентською літературною студією «Вітрила». Один із засновників обласної організації Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, «Просвіти», учасник багатьох обласних та державних проєктів, спрямованих на утвердження української державності, мови та культури. Член правління Вінницьких обласних організацій Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки письменників України.

Перша знакова публікація – у «Літературній Україні» (1961), відтоді оприлюднені сотні рецензій, статей, зокрема, біобібліографічні та енциклопедичні в «Українській літературній енциклопедії» (УЛЕ), у «Енциклопедії сучасної України» (ЕСУ) тощо. Автор понад 260 досліджень: наукових, науково-популярних, методичних, історико-краєзнавчих, нарисів, перекладів, передмов та післямов до книг інших авторів. Упорядник низки довідкових, хрестоматійних, антологічних видань: «Духовні криниці: хрестоматія з літератури рідного краю» (у трьох частинах), «Стоголосся», «Сто поетів Вінниччини за сто років», «З іменем Кобзаря. Вінничани про Тараса Шевченка» та ін. Дослідник творчості письменників Вінниччини, історії та фольклору Поділля.

Автор поетичних збірок: «Яблуко з Рахнівки» (1996), «Є така птиця» (1997), «Вікнина» (1998), «В нас дорога довга» (2005), «Зеленеє жито…» (2011).

Лауреат багатьох премій: Премії імені Дмитра Нитченка (2003), Всеукраїнської премії імені Михайла Коцюбинського (2004), Всеукраїнської літературної премії імені Євгена Гуцала (2007), Літературної премії Національної спілки письменників України «Благовіст» (2011).

Нагороджений медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (2008), Почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною (2015), грамотами, подяками Вінницької обласної державної адміністрації, управління освіти і науки ОДА, ректорату Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.