Так, злочинців визнано винними у тому, що вони, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, використовуючи чинник раптовості, здійснили поспіль розбійні напади на раніше не знайомих чоловіків. Молодики використовували однакову тактику здійснення злочину: раптово збивали людей з ніг та били їх руками й ногами, при цьому відкрито заволоділи грошима, коштовностями та іншими речами потерпілих.
Погодившись із доводами прокурора, дії обвинувачених колегія суддів апеляційного суду Хмельницької області кваліфікувала за ч.2 ст. 187 КК України - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.
Судовий перегляд справи тривав майже п’ять років. У зазначеному кримінальному провадженні Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ чотири рази скасовувались рішення апеляційного суду Вінницької області. Незважаючи на те, що судом апеляційної інстанції злочинцям неодноразово призначались покарання з застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України, прокурори з ним категорично не погоджувались через надмірну м’якість. З такою позицією обвинувачів погоджувався суд касаційної інстанції.
Врешті, через недопустимість повторної участі суддів в кримінальному провадженні, Верховним судом дане кримінальне провадження направлено до апеляційного суду Хмельницької області, вироком якого злочинців засуджено до покарання у виді семи років позбавлення волі кожному, а дорослому ще й додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Система правосуддя вкотре довела, що покарання визначається неминучістю, справедливістю і невідворотністю за кожний вчинений злочин. Кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, буде притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber