В Україні активно розвивають старовинний вид спорту - голубині перегони. Рік тому на Вінниччині заснували місцевий клуб, який проводить турніри серед власників поштових птахів. Незвичайна розвага приваблює як досвідчених голубоводів, так і початківців.
Вадиму Свистуну 28 років. Чоловік є головою клубу “Голуби Вінниччини” та організовує змагання серед однодумців. Цьогоріч провели 9 турнірів. Поштові голуби долали відстані від 100 до 550 кілометрів.
Вадим захопився розведенням голубів ще в дитинстві, коли одного разу на вулиці Київській спіймали з приятелем красивого голуба-павича. Хлопці думали, що його загубив якийсь із мандрівний цирків. З цього й почалося незвичне хобі. Спочатку чоловік розводив високольотну “миколаївську породу” птахів, а близько десяти років тому звернув увагу на “поштових”. З цього й почалася спортивна кар’єра.
“До моєї голубівні прибився голуб з Львівської області. Я його трохи потримав у себе та відпустив, але прикріпив до кільця записку з мобільним телефоном. Через певний час власник зателефонував, подякував, що не залишив собі його птаха, та пообіцяв подарувати кілька молодих натомість. Так, я зацікавився цією породою”.
Вадим Свистун
Голубині перегони стали популярними сторіччя тому та навіть входили до неофіційної програми Олімпійських ігор. Вперше змагання провели в 1820 році. Птахи долали відстань між Парижем та Льєжем. Потім вид спорту перекочував до Великобританії, Бельгії та США, де й сьогодні залишається популярним.
Самі перегони відбуваються наступним чином: кожен голубовод дає на старт необмежену кількість птахів. Їх відвозять на певну відстань та випускають. Коли голуб повертається додому, його кільце реєструють на спеціальному приладі і програма підбиває результати. Чий вихованець повертається першим, той і переміг. Дистанції варіюються від 100 до 1000 км.
У Вінницькій клуб входять 21 голубовод. Найстаршому 70 років, а наймолодшому учасникові 16. Свистун сподівається, що в наступному році кількість збільшиться, тому що є молоді люди, які цікавляться розведенням голубів.
Під час змагань, організованих Вінницьким клубом, "пернатих спортсменів" відвозять до Умані та звідти випускають. Це близько 120 км, птахи долають відстань за годину. Також роблять старти від Кропивницького чи Олександрії, де відстань складає понад 300 кілометрів льоту. Вінничани беруть участь також у всеукраїнських змаганнях, які найчастіше проводять представники з Тернопільської, Чернівецької та Львівської областей, де розведення голубів поширене практично у кожному містечку.
“Ми від Вінниччини даємо на змагання 300 голубі, а вони (представники західних областей - ред). назбирують три тисячі. Потім можуть везти та робити випуск в Харківській області. Це близько півтисячі кілометрів. Потім очікуєш. Найбільший адреналін отримуєш, коли голуб повертається додому, просто злоту сідає”.
Свистун зауважує, що часто голуби не повертаються зі змагань. Під час польоту їх нищать хижаки, або вони втрачають маршрут. Інколи стається й так, що птахів навмисне викрадають.
“Це особливо популярно в Тернополі, в Чернівцях. На будинках ставлять такі клітки спеціальні, голуб сідає і вона закривається. Потім продають їх на ярмарках. Своєрідне браконьєрство. - каже голубовод. - Був також випадок, коли одного разу випустив надвечір, щоб політали, то мисливці на ставу постріляли заради розваги. Таке також трапляється”.
Юрій Петльований з Селища також вирощує “спортсменів” для змагань. Чоловік розповідає, що ще хлопцем ловив на фермі звичайних голубі, а вже у зрілому віці об'їздив усю Західну Україну в пошуках різних порід для свого голубятника.
Юрій з гордістю показує голуба-чемпіона, який першим повернувся зі змагань на Харківщині. Є в його колекції і подаровані птахи з Бельгії.
Перегони проводять з початку травня і до середини липня. Потім починається період линьки і голуби потребують ретельнішого догляду та харчування. До раціону додають соняшникове насіння, злакові, ріпак та інші компоненти. За словами голубівників, завдяки продажу та обміну птахів на ярмарках, вдається заробляти на корм для утримання.
У Вінницьку область часто залітають голуби з Румунії та Польщі, де перегони популярні, а розведення голубів розвинене у значних масштабах. За словами Вадими Свистуна, цьогоріч до його господарства прибивалося з десять птахів-іноземців. Чоловік їх собі не залишає, тому що розуміє, десь на них очікують та сподіваються побачити повернення у гніздо.