Тим, хто каже, що дивитись у Вінниці нічого, втерли носи. Двогодинна екскурсія лише частиною центру міста тим, хто не дивлячись на дощ прийшов послухати безкоштовну екскурсію краєзнавця Олександра Федоришена, розкрила очі на рідне місто
Виявляється, радянська на вид стоматологічна клініка на Грушевського – перша вінницька пошта. Будівля за «Укртелекомом», де зараз знаходиться федерація акробатики – унікальна за архітектурною ідеею синагога авторства Артинова. А будівля обларадіо на Чкалова – вінницька адміністрація Президента. І так кожен будинок у центрі – його історія цікава і неповторна. Та на жаль, маловідома для більшості вінничан.
Почали на башті – а де ж іще…
Пунктуальність не підвела – рівно о сьомій вінничан почали занурювати у світ маловідомої історії міста. І найкраще місце для початку – звичайно ж, іменинниця, водонапірна вежа, якій цього року виповнюється 100 років. З нею пов’язана історія кількох поколінь городян, деякі з яких пам’ятають навіть ще історичну назву скверу Козицького – «Завалля» (не від «завалу», а через те, що знаходилась «за валами»).
Тут був і перший кінотеатр Вінниці (зараз всього чотири кінозали у місті, а до революції, за словами Олександа Федоришина, було сім).
А в будівлі, де зараз знаходиться кафе – знаходився перший краєзнавчий музей. До того там жив градоначальник Оводов…
І так по кожному будинку. Історія за історією.
Кілька вулиць – безліч інформації
- Зараз це стоматполіклініка, - каже Олександр Федоришен, вказуючи на будівлю по вулиці Грушевського. – І мало хто здогадується, що це будинок історичний. Справа в тому, що в шістдесятих роках, за Хрущова, був виданий декрет «Про социалистический облик города». Тоді величезна кількість історичних пам’яток була згаджена цією радянською плиткою. Їх, звичайно,Є можна реставрувати, але фінансово – накладно.
Із Грушевського, «вулиці середнього класу» тодішньої Вінниці, екскурсія попрямувала на Чкалова. У будинку на перехресті, що навпроти музучилища, до речі, знаходився один з вінницьких борделів.
А ось друга пошта знаходилась у нині закинутому будинку навпроти обласного радіо.
- Будівля зараз знаходиться у жахливому стані, - каже Олександр Федоришен. – І проблема тут у відсутності діалогу міської влади із господарями будинку. Власники хочуть реставрувати, місто боїться, що щось натворять не те. І ось будинок так і стоїть з 1999 року.
Мури, які не бачили Хмельницького
Червонохрестинівською вулицею, де знаходилась одна із чотирнадцяти вінницьких синагог (до речі, збудувавши її, Григорій Артинов примирив дві ворогуючі у Вінниці гілки іудаїзму), «туристів» повели до музейної площі.
Саме на місці, де зараз пам’ятник Івану Бевзу знаходилась вінницька «площа Ринок». До цього ринок був там, де зараз автосалон, навпроти «Авангарду». А на місці кінотеатру «Росія» була дерев’яна православна церква.
Спустившись до легендарних вінницьких мурів, екскурсантів ще раз здивували. Мури – зовсім не ті стіни, які обороняли козаки у сімнадцятому столітті – вони на сторіччя молодші за визвольні війни українців.
- Те, що зараз називається «Мурами» стало так називатись лише після Першої світової війни, - каже Олександр Федоришен. – Ці стіни не бачили Богдана Хмельницького. Ця стіна побудована разом із собором. Що збивало з толку – вона в стилістиці сімнадцятого сторіччя. Міхал Грохольський був вінницьким Дон Кіхотом. Він у вісімнадцятому століття, у вік артилерії ходив у кірасі.
А далі – вулицею Володарського, на якій знаходиться найстаріша на даний час житлова будівля міста, Інтернаціональною – на Соборну. «Вогник», «Савой», готель «Вінниця»… Про них можна було б слухати годинами. І Олександр розповідав би, якби не пізня година та непогода.
- Це не остання подібна екскурсія, - каже Олександр Федоришен. – Про наступний захід вінничани зможуть дізнатися на нашій сторінці «Історія Вінниці» у соціальних мережах.
11 листопада - День пам’яті загиблих у Першій світовій війні. На території Видубицького монастиря в Києві віддали шану полеглим біля поховання генерал-майора Якова Гандзюка з Вінниччини.
Про це повідомляють в Українському інституті національної пам'яті.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров разом із колективом Інституту вшанували пам'ять полег...