64-річна вінничанка Віра Худик майже 50 років захоплюється кінологією. Жінка займається розведенням догів, яких за цей час у неї жило 10. Більшість з них стали неодноразовими чемпіонами України, переможцями різноманітних змагань та виставок.
Віра Худик зазначає, що має дві справи свого життя - кіно та кінологію. Вінничанка за освітою кінознавець, працює старшим інженером у кінотеатрі “Родина”, а вечорами займається дресируванням собак у кінологічному об’єднанні “Астеріон”, очільницею якого вона є. Жінка розповіла редакції сайту Vinbazar.com, скільки праці і наполегливості стоїть за чемпіонськими титулами породистих псів.
Віра Худик
Доги - це великі собаки. Вони можуть досягати до метра у висоті. Їх вага варіюється від 55 до 100 кг.
За кінологічний стаж траплялося так, що разом з кінологом у двокімнатній квартирі жили до 3 догів одночасно. Незважаючи на свій розмір, собаки цієї породи виховані та мирно співіснували навіть з кішкою. Але так було не завжди. Іноді пси здатні показати власну силу та навіть знівечити господаря. Віра Костянтинівна пережила і зламані пальці, і неодноразове розтягування м’язів.
Утримання однієї такої собаки коштує близько 2 тисяч гривень на місяць. До цієї суми входять медикаменти, гігієнічні засоби та корм. За участь у виставках доводиться платити окремо. Сума внеску стартує від 500 гривень.
Перший дог до пані Віри потрапив з віварія Медичного університету (приміщення для утримання та розведення лабораторних тварин з метою експериментів - ред.). Це сталося в 1977 році.
“Пес був з усіма необхідними документами. Проте не завжди буває так, що люди можуть адекватно оцінити свої можливості. Господар тварини вирушив служити в армію, дога залишив другові, той іншому… Собака пішла по руках. Потім у неї почалися проблеми з очима. Щоб її не лікувати та не заморочуватися, пса здали на досліди в медінститут. Звідти мені зателефонували та запропонували взяти дога на виховання”.
Так у студентки з’явився перший дог на прізвисько Веста. На початку з собакою було складно. Тварина не вважала пані Віру за господарку.
“Я була до неї прив’язана, а не навпаки. Це наслідок неправильного виховання цуценяти. Коли гуляли біля приватних будинків, Веста не пропускала жодну кішку або курку. Я замовила для неї спеціальний “суворий” нашийник, з яким виходили на вулицю”.
Пані Віра разом з Вестою
Одного разу Веста налякала маленьку дитину. Тоді власниця тварини вирішила професійно зайнятися її вихованням та дресируванням.
Батьки пані Віри були проти собаки породи дог, адже раніше в сім’ї виховували лише німецьких вівчарок. Коли дочка поїхала на сесію до іншого міста, рідні віддали Весту. Але майбутній кінолог вирішила раз і назавжди - тепер утримувати лише догів.
У вінничанки жило 10 псів, які здобули перемоги на місцевих та Всеукраїнських змаганнях. Вперше на виставці жінка виступила ще у 70-х роках зі своїм догом Джильдою. Пес мав вроджену ваду задніх кінцівок. Тому перемоги того разу вони не побачили.
“Я почала серйозно вивчати правила виховання тварин та генетичні особливості. Цуценя потрібно вирощувати - це величезна праця. Можна купити хорошого собаку, але отримати з нього інваліда. Неправильне харчування, недостатня або надмірна фізична активність негативно впливають на тварину. І, звичайно, генетика. Те, що заклали батьки, не змінити”.
Пес кінолога - Фрайд - в 90-х роках вразив суддів на показових виступах під час преміювання у Москві. Коли в Києві дог отримав титул віце-переможця, на нагородження поїхали до столиці колишнього СРСР.
“Собака, як тілоохоронець, має реагувати на небезпеку. Під час показового виступу іншого пса, дог почув постріл та через передні ряди глядачів вистрибнув на затримання. І хоча це було не за правилами, Фрайд став улюбленцем публіки”.
На виставці з догом Фрайдом у Москві
Ще один дог, якого виховувала вінничанка, став двократним чемпіоном України. Перемогу пані Віра отримала навіть з собакою, яка була сліпою. Але про те, що вона не бачить, на виставці ніхто не знав.
Сьогодні жінка виховує дога на прізвисько Агафья. Собака не отримує перші місця на виставках. Тварина має гарну статуру та генетичні дані, перебуває у чудовій фізичній формі. Проте судді не ставлять їй найвищі бали через те, що забарвлення, яке має Агафья, не входить до переліку нормативних.
Цікавий факт: власники не вигадують прізвисько улюбленцям самостійно. Воно вказано в паспорті тварини та дається при реєстрації у розпліднику. Всіх новонароджених з виводку називають на одну літеру. Якщо послід перший, цуценятам дають ім’я на букву “А”, другий - “Б” і так далі.
Пані Віра не бачить своє життя без виховання собак. Проте через вік наступного разу хоче завести вже не дога, а домашнього улюбленця невеликої породи, яких жінка називає “окрасою дивану”.