1 серпня 2019 року у Вінниці розпочала роботу філія Українського інституту національної пам'яті. Очільник установи, історик Богдан Галайко, розповів про плани оновлення історичної експозиції Краєзнавчого музею, перенесення поховань з Меморіалу слави на кладовище та другу хвилю декомунізації.
Український інститут національної пам’яті підпорядковується Кабінету Міністрів України. Організація займається відновленням та збереженням національної пам’яті українців.
Богдан Галайко - кандидат історичних наук, очолює Центральний міжрегіональний відділ управління реалізації політики національної пам'яті. Установа підпорядковується Інституту національної пам'яті в Києві.
Керівник регіонального представництва Богдан Галайко
До відповідальності осередку відносяться 6 областей: Вінницька, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, Київська та Черкаська. Оскільки Галайко на сьогодні один в штаті, то свою діяльність зосередив саме на Вінниччині.
Насамперед, регіональне представництво Інституту національної пам'яті моніторить закони, які стосуються декомунізації та реабілітації жертв тоталітарних режимів. Вінницький осередок організовує презентації, виставки, проводить лекції та семінари.
Наймасштабнішим проєктом за 4 місяці роботи Богдан Галайко вважає організацію виставки “Фактор свободи”. Експозицію представили під час фестивалю “Вінниця - столиця УНР”. Проєкт підготували спільно з партнерами із Центру історії Вінниці.
“Виставка має робочу назву “Мазепинці, петлюрівці, бандерівці”. Це ті люди, які асоціюються з періодом змагань українців за національну державність”, - зауважує Богдан Галайко.
Основна частина змін топонімічних назв радянської доби на Вінниччині вже відбулась. Але декомунізація в області ще триває, що супроводжується багатьма проблемами.
Історик наводить показовий приклад села Жданівка Хмільницького району. Громада села виступила проти повернення історичної назви населеного пункту - Війтівці. Мешканці зі зверненнями та протестами дійшли не тільки до сесій обласної, але й Верховної Ради.
“Суспільна свідомість українців вимагає змін. Тоталітарний режим працював дуже чітко на формування єдиного “совєцького народу” та людини того часу - “гомо совєтікус”. Українське суспільство досі заражено хворобою пострадянського минулого”, - зауважує Богдан Галайко.
Зараз УІНП ініціював суспільну дискусію щодо другої хвилі декомунізації - деколонізації, тобто позбавлення спадку всіх імперських режимів.
“Коли приїжджаєш у Вінницю, перше, що кидається в очі - будівля колишнього заводу тракторних агрегатів. На шпилі будівлі майорить червона зірка. На фасаді повоєнного будинку вчителів по вулиці Соборна - серпи і молоти”, - коментує очільник Вінницького відділу Інституту національної пам'яті.
Містяни не звикли до нових назв вулиць та населених пунктів. Багато мешканців у побуті використовують старі топонімічні найменування. На думку Богдана Галайка, це питання часу. У Вінниці залишається багато назв вулиць, які потребують перегляду та наповнення українським змістом.
Читайте також: У будівлях Вінниці досі «живе» Радянський Союз (Фото)
Плани на майбутнє
На думку Галайка, у Вінниці оновлення потребує історична складова Краєзнавчого музею. Більша частина експозиції була створена у радянський час, лише деякі доповнення темами Голодомору та діяльності ОУН-УПА вона отримала за період незалежності України.
Крім того, великою проблемою історик називає перенесення місць поховань з Меморіалу слави у Вінниці. Він пропонує цивілізовано підійти до цього питання і перенести могили загиблих на цвинтар за місто.
“Це були люди, які вірили в свої ідеї або були лише гвинтиками системи. Вони нам абсолютно чужі. Деякі з них причетні до злочинів проти українців: голодоморів та розстрілів”, - зазначає Галайко.
Наразі Центральний міжрегіональний відділ управління реалізації політики національної пам'яті отримав власне приміщення. Офіс знаходиться за адресою Театральна, 14. Він запрацює до кінця року. Крім Галайка, штат розрахований ще на 4 особи. Зараз ці посади вільні.
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber