Як “народжується” легендарний Вінницький Хрін. Промисловий репортаж (Фото)

Існує два неофіційні гастрономічні бренди Вінниці: сало та хрін. Про ці місцеві смаколики знають далеко за межами регіону. І якщо за звання найкращої свинини в Україні ще змагається Полтавщина, то щодо лідерства запашної вінницької приправи з буряком ні в кого не виникає сумнівів. 

Щоб дізнатися, як “Хрін “Вінницький” зміг завоювати серця споживачів та здобув свій брендовий статус, редакція сайту Vinbazar.com вирушила на фабрику, де його виробляють. Прослідкували за процесом народження легенди, починаючи від миття коріння до фасування готової продукції. 

“Вінницька харчосмакова фабрика” знаходиться поряд із ринком “Урожай”. Крім хрону на ній також виробляють гірчицю, майонез, кетчуп, кукурудзяні палички, оцет, квас та інше. Але основним напрямком залишається традиційна українська приправа з буряком. Над її приготуванням працюють 30 людей у двох цехах. За годину з конвеєра сходить до 12 тисяч банок.

Секрет смаку

Особливого інгредієнту чи таємної технології, яка робить вінницький хрін таким смачним, на фабриці, запевняють, немає. Все значно простіше.  

"За двадцять років існування підприємства дотримуємося принципу використовувати лише натуральні компоненти. Ми не додаємо в хрін жодного консерванту чи стабілізатора. Якість - наше кредо", - зауважує голова правління Любов Семенюк.

За рік на фабриці переробляють понад тисячу тонн кореня хрону, який приймають у населення. Якщо вдаватися в цифри, то це більше 9 мільйонів банок готового продукту. Знайти їх можна на полицях більшості загальнонаціональних торгових мереж.

Окрім того, що підприємство випускає продукцію під власною маркою, воно також працює із замовниками у форматі “private label”. Тобто виготовляє хрін для великих мереж під їхніми назвами:

• АТБ (Розумний вибір), 
• Ашан (Кожен день), 
• Metro (ARO), 
• Велика кишеня (ТМ №1), 
• Еко-маркет (Панська Нива), 
• Фуршет (Фуршет). 

Через те, що хрін “Вінницький” виготовляють як натуральний продукт, термін його придатності складає лише 60 днів. Це не дозволяє експортувати товар на зовнішні ринки, пояснюють на підприємстві, тому що він швидко псується. Сьогодні, хрін виготовлений у Вінниці, відправляють лише до сусідньої Білорусі.   

“Наші перші кроки вийти на експортні ринки нічим не увінчалися, тому що виникли складнощі з логістичними послугами, через які зростає вартість. До того ж, подібного продукту в Європі чимало. І щоб відправляти хрін в інші країни, потрібно додавати консерванти, а це протирічить нашим традиціям”, - говорить Любов Семенюк. 

Спроба підробки 

Траплялися випадки підробки відомого вінницького продукту. У 2003 році один із заводів в Україні спробував зробити подібну блакитну етикетку, але трішки змінивши малюнок на ній. Тоді на вінницькому підприємстві запатентували спосіб виготовлення, рецептуру та зовнішній вигляд наліпки. Це допомогло. 

Друга спроба сталася у 2014 році. Компанія “Верес” почала випускати продукцію під назвою “Хрін Вінницький”. Цього разу крапку мав поставити суд, але сторони підписали мирову угоду. Сьогодні продукцію під такою назвою має право випускати лише Вінниця.  

Керівниця “Вінницької харчосмакової фабрики” також нарікає, що в Україні не існує господарств, які б вирощували хрін у промислових масштабах. Доводиться закуповувати у селян. У цій сфері існує конкуренція з іншими виробниками. Більше того, частину кореню заготівельники перепродують за кордон, де його вартість значно вища. Тому цьогоріч спробували вирощувати сировину самостійно. 

“У Літинському районі висадили ділянку з хроном, але не вдало. Через дуже спекотне літо отримали лише 3,5 тонни врожаю. Навесні збиратимемо з іншої, де посаджено площу в 8 гектарів. Побачимо, що отримаємо”, - каже Семенюк. 

А ось такий шлях проходить хрін перед тим, як стати брендом: