Вінниця має неофіційний статус столиці генеалогії України. В місті працює найбільша в країні компанія з вивчення родоводів - “Пращур”, а ще чимало приватних дослідників. За розшук інформації про предків та створення достовірного родоводу замовники інколи платять по кілька тисяч доларів.
Про те, як професіонали складають родове дерево, скільки це коштує та, до якого коліна можна дослідити свій рід, редакція сайту Vinbazar.com дізнавалася у вінницького генеалога Віктора Долецького.
Засновник Центру вивчення генеалогії "Пращур"
9 років у Вінниці працює центр генеалогії “Пращур”. Дослідники вивчають архіви по всій країні та навіть за кордоном. У компанії запевняють, що відслідкувати родовід можна до 7-10 коліна, але вартість таких послуг далеко не з дешевих.
Ціна формується в залежності від кількості переглянутих документів. Вивчення однієї гілки роду коштує від 3 до 5 тисяч доларів. Робота може займати до пів року. Повне дослідження включає в себе аналіз всіх гілок роду, генеалогічні поїздки до місць народження предків, створення родового плакату та написання родової книги.
Визначення національності обійдеться дешевше. Його замовляють ті, хто планує виїхати за кордон на постійне проживання. Знайти документальне підтвердження польського, єврейського чи іншого коріння коштуватиме близько 150 доларів.
За словами Віктора Долецького, одне з найдовших та найповніших досліджень триває 3 роки. Над ним генеалоги працюють у трьох країнах та десятках архівах. Замовник заплатив за створення родоводу близько 40 тисяч доларів.
“Все почалося із сімейної традиції. Бабуся кожного року після поминальних днів на кладовищі збирала у себе в оселі усіх родичів. Я не знав, як більшість з них пов'язані зі мною,” - розповідає засновник компанії Віктор Долецький.
Це спонукало дослідити власний родовід. Чоловік опитав членів сім’ї та склав генеалогічне дерево, яке нараховувало близько 300 людей. Потім - почав шукати документи в архівах.
Згодом до Долецького звернулися приятелі з проханням дослідити їх коріння також. Так хоббі переросло в підробіток. Поступово захоплення стало справою життя - у 2011 році Віктор припинив працювати у фірмі з ремонту принтерів та заснував центр дослідження генеалогії “Пращур”.
Наразі у компанії працює близько 40 співробітників: фахівці-архівісти та спеціалісти з систематизації даних.
Як розповів Долецький, створення родоводу починається зі стратегії вивчення коріння людини. Клієнт може назвати лише прізвище, ім’я та місце народження предка.
“Генеалогія дуже прив'язана до географії. Дослідники працюють в архіві, де містяться документи з села чи міста, де народився пращур замовника”, - зазначив Віктор.
Головним інструментом роботи генеалогів є документи. Основна інформація міститься у метричних книгах, записах актів цивільного стану та ревізійних казках. Важливим джерелом є сповідальні розписи - список родин, які приходили на сповідь до церкви перед Великоднем. Дані про родичів також знаходять у судових справах та рекрутських списках.
Інколи клієнти не сприймають правду про своїх предків, яку вдалося розшукати. Часто такі випадки стаються, коли дід чи прадід виявляються колишніми працівниками НКВС.
“Коли ми знаходимо офіцерську справу, то з’ясовуємо, що не обов'язково родич катував людей у підвалах. Можливо, він лише служив у прикордонних військах. Вдома НКВСник міг бути люблячим батьком, і про нього збереглися саме такі спогади”, - пояснює Долецький.
Інколи трапляються замовники, які відмовляються ділитися інформацією та не допомагають шукати її.
“Нам взагалі дуже важко зрозуміти минуле. Не потрібно ідеалізувати предків та навпаки - домальовувати їм негативні риси. Я раджу їх не засуджувати, а зрозуміти”, - зауважує дослідник.
Пошкодженість або брак архівних документів, складнощі з їх прочитанням через почерк автора - одна з проблем генеологів. Деякі архіви України були майже повністю знищені під час Другої Світової війни, тому знайти інформацію про пращурів у них дуже складно.
“Життя кожної родини - унікальне. Можуть бути схожі або типові родоводи, але однакових немає”, - зазначив засновник центру генеалогії “Пращур”.
Одним із найцікавіших випадків дослідник називає історію родини Барвінків. Виявилося, що вона веде своє коріння від гетьмана Івана Барвінка. Нащадки козака стали священиками. Потім один з членів сім’ї понизив свій соціальний стан до кріпака та відкривши шинок. Ще один предок сучасних Барвінків став чиновником УНР, який підписав договір з Радянською Росією.
Дослідити свій родовід можна до 7-10 коліна, тобто до середини XVII століття. Період до того фахівці називають“генеалогічною стіною”. В часи, коли тривала національно-визвольна війна під проводом Хмельницького, козаки знищували архіви в захоплених містах. Робили це, щоб уникнути сплати за борговими розписками, які зберігалися в установах.
Читайте також: Як у Вінниці філія Інституту національної пам'яті викорінює “Homo совєтікус”
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber