Традиція присвоєння звання "Почесний громадянин Вінниці" залишилася з радянських часів. Станом на 2021 рік подібний статус присвоєно 34 людям серед яких є й ті, хто ніколи не жив та не відвідував місто.
Для кожного удостоєного пишуть портрет, який прикрашає коридор на одному з поверхів у Вінницькій міській раді. Першим "почесним вінничанином" став космонавт Юрій Гагарін, в різні роки також відзначали чимало ветеранів Другої світової війни, керівників міських підприємств, артисти та науковці.
Ось повний перелік "Почесних громадян Вінниці":
(1934р.-1968р.)
Герой Радянського Союзу, перший в світі льотчик-космонавт
12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною в світовій історії, що здійснила політ у космічний простір. Ракета-носій "Восток" із кораблем "Восток-1", на борту якої перебував Гагарін, була запущена з космодрому Байконур. Після 108 хвилин польоту Гагарін успішно приземлився в Саратовській області, неподалік від Енгельса. Починаючи з 12 квітня 1962 року, день польоту Гагаріна в космос був оголошений святом — Днем космонавтики.
Ніколи не відвідував Вінниці. Проте на честь космонавта названа одна з центральних площ.
(1903р.-1943р.)
Герой Радянського Союзу, керівник Вінницької міської підпільної організації в період Другої світової війни
Народився 30 серпня 1903 року в м. Темрюк (нині Краснодарський край) у сім'ї рибалки. Українець. Член КПРС з 1928. Закінчивши середню школу, працював на тютюнових плантаціях. У Червоній Армії з 1919. Учасник Громадянської війни. У 1927–1929 — на комсомольській роботі в м. Жмеринка Вінницької області, в 1929-37 — на партійній роботі в Вінниці і Могилеві-Подільському. З 1937 — директор Вінницького драматичного театру, потім міської бібліотеки. 1940 був виключений з партії "за слепое доверие и близорукость".
Рішенням Вінницького обкому партії в липні 1941 був призначений керівником підпільної організації у Вінниці. Базою організації стала бібліотека ім. Н. К. Крупської. Підпільники приймали повідомлення Совінформбюро, друкували і поширювали листівки, вели агітаційну роботу серед населення. Був спалений склад м'ясокомбінату, організована масова втеча військовополонених з таборів і перехід їх в партизанській загін. У червні 1942 р. Іван Бевз з групою підпільників був схоплений гітлерівцями, а 13 січня 1943 р. був розстріляний.
(1914р.-1998р.)
Заслужений лікар України, Заслужений залізничник України, колишній доцент медичного університету, учасник партизанського руху на Вінниччині
Народився у селі Отобая Кутаїської губернії Російської імперії (нині — Абхазія), в селянській родині. Навчався у 3-му медичному технікумі м. Тбілісі (Грузія). У 1941 році закінчив Тбіліський медичний інститут.
З початком Німецько-радянської війни був призваний до лав РСЧА як командир медико-санітарної роти. Брав участь в обороні Києва, після завершення якої опинився в оточенні. Діставшись Києва, працював у лікувальних закладах міста як цивільний лікар. Надавав медичну допомогу пораненим військовополоненим і цивільному населенню.
Наприкінці 1942 року через скорочення лікарських посад підлягав примусовій відправці до Німеччини. Самовільно залишив Київ і перебрався до Вінниці. Тут знову працював цивільним лікарем, брав участь у діяльності антифашистського підпілля. Після звільнення Вінниці у 1944 році був вдруге мобілізований до війська. Був військовим хірургом, згодом — начальником лазарету 82-ї окремої зенітно-артилерійської бригади. Наприкінці 1945 року демобілізований у званні капітана медичної служби.
Працював лікарем-ординатором хірургічного відділення Центральної залізничної лікарні в місті Києві. З 1951 року — завідувач хірургічного відділення вузлової залізничної лікарні в місті Вінниця.
Поєднував працю хірурга з педагогічною та науковою діяльністю у Вінницькому медичному інституті (на кафедрі хірургії — до самої смерті).
(1921р.-1995р.)
Двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант авіації, заслужений льотчик-випробувач СРСР.
Брав участь у боях за Вінницю
Український радянський льотчик-космонавт, генерал-лейтенант авіації, двічі Герой Радянського Союзу (єдиний удостоєний першої зірки Героя за подвиг під час Другої світової війни, а другої — за політ у космос). Депутат Верховної ради СРСР 8—10-го скликань. Кандидат психологічних наук.
Приїзди до Вінниці у 1969 році на відкриття проспекту Космонавтів.
(1903-1983)
Герой Радянського Союзу, генерал-полковник авіації, командир 5-го Вінницького Червонопрапорного орденів Суворова і Богдана Хмельницького Гвардійського авіаційного штурмового корпусу
(1902р.-1985р.)
Двічі Герой Радянського Союзу, Маршал Радянського Союзу,
командувач 38-ю армією-визволителькою м. Вінниці від німецько-фашистських загарбників
(1905р.-1985р.)
Активна учасниця післявоєнної відбудови м. Вінниці. Колишній секретар міського комітету Комуністичної партії України.
(1921р.-1944р.)
Герой Радянського Союзу, учасниця Вінницького підпілля
(1901р.-1985р.)
Генерал-майор, командир 241-ї орденів Червоної Зірки і Богдана Хмельницького стрілецької дивізії,
учасник визволення м. Вінниці від німецько-фашистських загарбників
(1918р.- 2016р.)
Учасник визволення м. Вінниці від німецько-фашистських загарбників, партизан-підпільник
(1918р.-1994р.)
Учасник визволення м. Вінниці від німецько-фашистських загарбників
(1910р.-1996р.)
Народний артист СРСР, головний режисер Вінницького обласного музично-драматичного театру ім. М. Садовського,
учасник Другої світової війни
(1920р.-2013р.)
Учасниця визволення України від німецько-фашистських загарбників
(1919р.- 2001р.)
Пілот-винищувач 5-го Вінницького Червонопрапорного орденів Суворова та Богдана Хмельницького Гвардійського авіаційного штурмового корпусу, учасник визволення Вінниці в ході німецько-радянської війни
(1925р.-2011р.)
Активний учасник післявоєнної відбудови народного господарства України,
Заслужений енергетик України, Академік Академії наук України, колишній генеральний директор ВО «Вінницяенерго».
(1920р.-2014р.)
Ветеран Другої світової війни, гвардії полковник,
колишній голова Вінницької міської організації ветеранів
(1921р.-2010р.)
Учасник визволення Вінниччини від фашистських загарбників
(народ.1945)
Перший заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, колишній командувач ВПС України.
(1920р. - 2004р.)
Герой Радянського Союзу, ветеран Другої світової війни
(1934р.-1997р.)
Колишній начальник ДКП “Трамвайно-тролейбусне управління”,
заслужений працівник сфери послуг України
(1923р.-2006р.)
Доктор медичних наук, академік, заслужений працівник вищої школи України,
лауреат Державної премії України,
колишній ректор Вінницького державного медичного університету
(1938р.-2007р.)
З 1992 року керуючий Вінницькою й Брацлавською єпархією, а з 1994 року у зв'язку з поділом єпархії на дві — керуючим Вінницькою і Могилів-Подільською єпархією.
Похований на території Вінницького Спасо-Преображенського кафедрального собору.
(народ.1945)
Міський голова м. Вінниці (1992р. – 2000р.)
(1927р.-2011р.)
Заслужений будівельник УРСР, лауреат Державної премії Ради Міністрів України,
учасник Другої світової війни
(1930р.-2014р.)
Заслужений працівник житлово-комунального господарства України
(1937р.-2011р.)
Заслужений працівник легкої промисловості України, генеральний директор ЗАТ "Вінничанка"
(1928р.-1998р. )
Голова виконкому міської ради
(1975-1987 р.р.)
(1945р. - 2019р.)
Головний диригент Вінницького міського камерного хору "Вінниця", професор, народний артист України
Віталій Газінський народився у багатодітній сім'ї, мав сім братів і сестру. Батько грав на багатьох струнних інструментах, мати вміла співати.
Після закінчення школи навчався у Хмельницькому музичному училищі, потім — в Одеській консерваторії. По закінченні консерваторії Газінський був призваний до армії, проходив службу в Ансамблі пісні і танцю Одеського військового округу, де був солістом і диригентом. Після цього деякий час працював хормейстером в Одеському оперному театрі.
1971 року переїхав до Вінниці, де почав працювати педагогом і керівником хору Вінницького музичного училища ім. М. Леонтовича, а також очолив хорову капелу педагогічного інституту.
1984 року створив камерний хор у Вінниці.
Помер 20 березня 2019 року на 74-му році життя.
(1946р. - 2017р.)
Голова спостережної ради ВАТ "Володарка", депутат обласної Ради, Заслужений працівник промисловості України
(народ. 1956 р.)
Завідувач лабораторії інформаційних та комунікаційних технологій, заступник директора,
вчитель фізики та інформатики фізико-математичної гімназії №17 м. Вінниці," Заслужений учитель України"
(народ. 1956 р.)
Заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації, депутат Вінницької обласної ради, член виконавчого комітету Вінницької міської ради, заслужений працівник сфери послуг України
(1942р.-2013р.)
Колишній заступник голови Вінницької облдержадміністрації, міський голова м. Вінниці (2000-2002); начальник Вінницької обласної служби «Укрінвестекспертиза», Заслужений будівельник України
(народ.1979 р.)
Український музикант, лідер та засновник гурту "ТіК", активний громадський діяч, голова Наглядової ради благодійного фонду «Подільська громада» та координатор волонтерського руху у підтримку вінницьких військових у зоні АТО
(1973р. - 2018р.)
Урядова уповноважена з питань прав людей з інвалідністю, директор комунального закладу «Вінницький міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями "Гармонія"
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber