Сьогодні на прилавках супермаркетів можна знайти найрізноманітніші продукти, які привозять із різних куточків планети. Проте екзотичні фрукти вирощували поблизу Вінниці ще сторіччя тому. У палаці Грохольських смакували ананасами та цитрусовими, а видатний хірург Микола Пирогов власноруч доглядав за персиками, також мав колекцію троянд з усього світу.
До буремних революційних подій на початку ХХ століття частиною земель біля Вінниці володів польський рід Грохольських. Їх палаци знаходилися, зокрема, у Вороновиці, П’ятничанах та Стрижавці.
Як розповів редакції сайту Vinbazar.com нащадок дворян Генрик Грохольський, що сьогодні мешкає у Варшаві, поруч із володіннями майже завжди будували оранжереї. В них вирощували різні рослини, які не притаманні для подільського клімату.
Підтвердження цьому знаходимо у книзі “Маленькі спогади”. Це мемуарами Марії Собанської, що походила з роду Грохольських, яка народилася та жила на Поділлі до захоплення влади більшовиками. Жінка згадує про одну з палацових оранжерей.
“У приміщенні з рами, у нас було три теплиці. Найбільша для екзотичних рослин - пальм, лимонних та апельсинових дерев, гранатів та інших. Другу, ми називали множник, або німецькою Treibhaus, що також означає парник. Він був зайнятий кактусами, між іншим досить красивими la belle de nuit (з французької “нічна красуня” - ред.) з жовто-білими квітами з чудовим запахом. Однієї ночі лише зацвів. Садівник приніс його ввечері, моя мати поставила в каплицю, а вранці він уже перецвів. Була також ананасарня, де було дуже жарко, і справжні ананаси росли, хоч і маленькі. Коли дозрівали, їх передавали в їдальню”, - йдеться у книзі.
Фото оранжереї Грохольських біля палацу в Стрижавці
Видатний вчений та хірург Микола Пирогов захоплювався не лише медициною, але й сам доглядав за садом. Біля садиби у Вінниці знаходилася оранжерея, де лікар вирощував персики та абрикоси. Сьогодні від неї нічого не залишилося, але підтвердження її існування знаходимо у листі Пирогова до баронеси Раден.
“Тепер прощавайте, багатоповажний друг. Якщо ви колись відчуєте втому від повсякденності при дворі та надумаєте подорожувати, заради душевного відпочинку, то оберіть напрям південно-західніше та дайте мені радість бачити вас в моєму маєтку та зустріти вас на станції залізничної дороги Вінниці. Я віддав вам у цілковите розпорядження свій виноградник з франкенталерним виноградом і мою колекцію персиків та трояндових кущів, доглядом за якими в ці хвилини я завзято зайнятий”, - йдеться у листі.
Згадки про екзотичні фрукти також можна знайти у книзі “Золота осінь М.І. Пирогова в садибі Вишня”. Йдеться, що господар самостійно доглядав за обширними оранжереями з персиками та абрикосами. А в 1877 році власноруч вирощеним виноградом пригощав російського імператора Олександра ІІ, який заїздив у Вінницю, дорогою на російсько-турецьку війну.
Фото музею-садиби Миколи Пирогова у Вінниці з квадрокоптеру, на якому помітно лише збережений яблуневий сад. Слідів персикових оранжерей не залишилося.
Біля своєї садиби вчений вирощував близько 300 видів троянд. Згадки про квіти є в листі лейб-хірургу імператорського двору Олександру Оберміллеру:
“У мене зібрано 300 ремонтантних троянд, серед яких германські, англійські, марокканські, французькі сорти. Цей трояндовий квітник я хотів би показати друзям, в першу чергу Вам, Олександре Леонтійовичу, якщо погодитеся приїхати”.
Можливо така колекція слугувала не лише для естетичного споглядання та окраси садиби. У працях Пирогов вказував, що для приготування ліків у аптеках мусять бути в постійному запасі спеціальні настої і сиропи з рослин. Серед обов’язкових йдеться й про трояндовий мед.
Листи Миколи Пирогова написані власноруч з фондів музею-садиби вченого
Дослідниця подільської кухні Олена Павлова зауважує, що вирощування екзотичних фруктів на Вінниччині - не дивина. Їх культивували для різних страв, якими пригощали в палацах, але рецепти на сьогодні втрачені.
“Зрозуміло, що міщани та українська шляхта, яка на Вінниччині була досить сильною, харчувалися краще за селян. На території області були палаци Грохольських, Потоцьких, Собанських і на сьогодні мало відомо, що у них готували. Я більше скажу, коли Потоцькі давали бали, то царі та королі, які їх відвідували, визнавали майстерність поварів та казали, що їхнім кулінарам ще потрібно повчитися у місцевих. Десь ці пласти залишилися. Їх ще слід знайти та відновити”, - зауважує гастрогід.