У Вінницькій області активно розвивається галузь трансплантології. У регіоні налагоджують системну роботу для збільшення пересадки органів. Місцеві фахівці мають амбітні плани стати лідерами за кількістю операцій в Україні.
Поштовхом для нової медичної галузі в області можна вважати 2020 рік, коли уряд додав Вінницьку клінічну лікарню імені Миколи Пирогова до пілотного проєкту фінансування операцій з трансплантації органів. У Вінниці вже виконали шість успішних пересадок. Чотири з них цьогоріч.
“Розквіт трансплантації в 2023 - це результат майже дворічної роботи. Основним завданням було запустити у реанімаційних відділеннях районних лікарень рутинну процедуру діагностики смерті мозку. Ми об’їхали майже всю область, спілкувались з персоналом. Вдалося закласти систему, що сприятиме виявленню померлих людей, тому що після підтвердження смерті мозку - це вже вважаються померлі люди, які можуть стати донорами органів. Подібне дає можливість суттєво збільшити кількість трансплантацій і ми ставимо перед собою амбітні цілі вийти в лідери по країні за кількістю пересадок. Але, звичайно, головне не кількість, а якість, тому враховуватимемо успішні, коли реципієнти виживають, одужують і мають позитивні результати”, - розповів редакції сайту Vinbazar.com заступник директора з організації хірургічної допомоги “Пироговки” Ярослав Хребтій.
Ярослав Хребтій
В Україні провідними закладами, де пересаджують органи, є Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова та Перше територіальне медичне об'єднання Львова. На рахунку останнього близько 200 виконаних трансплантацій, тому вінницькій команді є над чим працювати, щоб перевершити колег.
Трансплантація, перш за все, передбачає пересадку органів від померлих. Потенційними донорами є люди, в яких підтвердили смерть мозку, але функціонування тіла підтримують за допомогою штучної вентиляції легень.
Загибель мозку діагностують завдяки спеціальному апарату - газовому аналізатору, а також тесту апное (тест апноетичної оксигенації - ред). Якщо говорити спрощено, то вони дозволяють визначити, чи продовжує мозок споживати кисень. Якщо ні, то людину юридично визнають померлою із зазначенням дати смерті. Лікарі мають право відмикати пацієнта від апарату ШВЛ, якщо родичі не погодилися пожертвувати органи. Після цього поступово відбувається зупинка систем організму.
“На жаль, такі пацієнти є і будуть. Це, як правило, геморагічні інсульти, учасники ДТП, травми. Життя так побудоване, що люди помирають. Але філософія трансплантології в цілому полягає, щоб смерть могла врятувати життя. Були випадки, коли родичі не давали згоду на донорство і в молодих людей, кілька днів ще працювало серце, але потім вони згасали. Ми можемо зрозуміти рідних, які мають надію, що, можливо, близька людина не померла, сподіваються на помилку, але також пояснюємо, що такого не буває. Це загальноприйнята практика. Велика кількісь науковців працювала над розробкою тестів. Жоден пацієнт у світі після констатації смерті мозку ще не повернувся до життя. Крапка. Мозок перестає споживати кисень і ми це підтверджуємо. Використання ШВЛ далі означатиме, що ми вентилюємо труп”.
Вести діалог з рідними про вилучення органів юридично мають право лише кваліфіковані трансплант-координатори. Сьогодні працюють над тим, щоб у кожній районні лікарні Вінниччини в штаті працював такий спеціаліст.
“Переконати родичів віддати органи досить непросто. Кожна така розмова індивідуальна. Якоїсь стандартної методики немає. Кожного разу родичі задають різні питання, починаючи від того, скільки реципієнт заплатить за орган і, закінчуючи законністю подібних дій”.
Лікар визнає, що українці неохоче стають донорами органів. Кількість відмов велика через різні консервативні погляди, а також стереотипи про існування “чорного ринку”. Співрозмовник називає подібне нісенітницею. Рідні померлого не отримають коштів за органи, а українським законодавством не передбачений їх продаж.
“Юридично - це неможливо зробити, нормативно все врегульовано. Для реципієнтів операція безкоштовна, родичі померлих абсолютно ніяких коштів не отримують. Тому що це акти доброї волі, акти гуманізму, любові до ближнього. До речі, церква також не проти трансплантацій, бо на тому світі органи не потрібні, а ми рятуємо чиєсь життя. З іншого боку - це досить зворушливо, коли частинка померлого продовжує жити в комусь іншому”, - каже хірург. - “Проте хочу окремо наголосити, що медики до останнього борються за порятунок кожного. Персонал завжди роблять все від них залежне, аби врятувати людину, яка надходить. Але коли вже не можна щось зробити, не можна допомогти, тільки тоді постає питання про донорство”.
Для пацієнтів операції з трансплантології безкоштовні. Їх вартість сплачує держава. За останні роки в Україні зробили чимало кроків для того, аби розвинути галузь пересадки органів у вітчизняних лікарнях. Раніше хворі переважно могли розраховувати на допомогу за кордоном.
До війни чимало українців їхали на лікування до Білорусі, де галузь трансплантології розвинена краще. Проте після вторгнення РФ подібна практика стала неможливою.
“Я хочу нагадати, що свого часу білоруси навчалися у нас. Україна була одним з лідерів по трансплантації в Радянському Союзі. Дуже негативно вплинула справа “чорних трансплантологів” десь у 2000-х роках. Це відкинуло нас на десятки років. Ми сьогодні, маючи лікарні, де трансплантують нирки, печінку, серце, легені можемо цілком відмовитися від закордонних операцій, більше того, це ще й величезні кошти вивозилися з країни. Іноді в іноземних клініках наші пацієнти і помирали, наприклад, в Індії. Чому ми маємо відправляти наших співвітчизників в інші країни, коли можемо їм допомагати тут. І ми показуємо, що це цілком реально, ось приклад нашої лікарні Пирогова”, - каже фахівець.
За рік війни трансплантацій в Україні почали робити більше ніж раніше, але медик зауважує, що згідно українського законодавства військові та цивільні, які гинуть внаслідок агресії, не мають права бути донорами органів.
7 квітня відбулася подія, яку лікарі без зайвої скромності називають “історичною для медицини Вінниччини”. Вперше вдалося пересадити серце. Але через випадок операція могла й не відбутися. Орган з району везли поліцейські на службовому автомобілі, але перед Вінницею пробили колесо.
“Так сталося, що я їхав за ними, ніби відчуваючи, і ми буквально пересідаємо, щоб не втрачати жодної хвилини і їдемо далі. І це все вночі, в адреналіні, в стресі”, - розповідає Ярослав Хребтій.
За словами медика, транспортування такого органу як серце, не повинно перевищувати години. Якщо цей час не можна подолати автомобілем, то застосовують гелікоптер, але під час війни подібні польоти заборонені.
“Серце було не ідеальне, донором став 52-річний чоловік, який помер від інсульту. Як правило, у цьому віці є певні супутні захворювання. Пацієнт також був непростий, мав попередні втручання і це несло свої ризики. Але все пройшло якнайкраще. Серце практично відразу запустилося у грудях. На наступний день чоловік вже був екстубований, на другу добу встав з лікарняного ліжка і почував себе чудово. Навіть колеги з Києва дивувалися, як все вдало склалося”.
47-річного киянина Сергія, якому врятували життя на Вінниччині, 19 квітня виписали додому. Чоловік провів у лікарні менше ніж два тижні.
Сергій, якому пересадили серце у Вінниці, перед випискою. Фото: Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова
До слова, це друга спроба трансплантації серця у області. Першу планували провести у січня 2022 року, але скасували в останній момент. Донорське серце виявилося у незадовільному стані і лікарі вирішили перервати втручання, щоб не наражати на ризик реципієнта. Але, як розповів заступник директора Пироговської лікарні, ця історія має щасливу кінцівку. Через пів року чоловіку провели повторну операцію, але в Тернопільській області. Вона завершилася успішно.
Станом на квітень 2023 року в листку очікування Вінниччини стоїть більше 30 людей на черзі для пересадки нирки. Ще близько 200 хворих знаходяться на діалізі, але не всі з них потребують операції та наважуються на неї. Ще один пацієнт очікує на нове серце.
“Якщо говорити про нирку, то недостатньо, щоб вона лише з’явилася, потрібно, аби була імунологічна сумісність. Чим більше пацієнтів знаходиться у листку очікування, тим вищий шанс, що її хтось тримає на Вінниччині. Тому що, коли у нас немає співпадіння, то ця нирка потрапляє до єдиної державної інформаційної системи і шукають реципієнта по всій країні”.
У Вінниці працюють чотири хірурги-трансплантологи. Якщо до попередніх втручань запрошували колег із Львову та столиці, то останню пересадку нирки виконували виключно місцеві спеціалісти.
Окремого відділення трансплантології у Вінниці ще немає. Його планують створити, коли процес увійде в системне русло. Наразі пересадки нирок виконують при урологічному центрі, а серце пересаджували в центрі серцево-судинної хірургії. В перспективі “вінницька команда” готується до трансплантації печінки. Переконують, що подібне цілком реально провести у області.
Читайте також: Дівчина з Вінниччини поборола хворобу, яка забрала життя мами та бабусі. Довелося наважитися на пересадку серця (Фото)
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber