Кулеметник з Вінниці допоміг взяти у полон російського «язика»

Сержант Роман з Вінниччини командує відділенням у Закарпатському легіоні. Боєць згадує, як довелося проводити операцію із захоплення "язика", щоб дізнатися більше про позиції ворога. Бій тривав близько години. 

Про це повідомляють у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. 

"Разом зі спецами з іншого підрозділу ми провели операцію із захоплення полоненого, щоб отримати детальну інформацію про ворога. Кілька днів за допомогою дронів вивчали бойові точки росіян, що засіли в посадці, детально розподіляли ролі наших бійців – хто з якого боку заходить, який сектор вогню веде, як діє у випадку непередбачуваних ситуацій, маршрут відходу і т.д. Я був із кулеметом на прикритті – вибрав позицію за 800 метрів від ворога, з якої добре проглядалася посадка, і вів вогонь перед заходом нашої групи, під час узяття «язика» й при відході. Моя головна задача – частково відволікти ворожий вогонь на себе, щоб хлопці успішно взяли полоненого й встигли відійти. Але як тільки я відкрив вогонь і засвітив себе, мене почали накривати з двох кулеметів. Вогонь був дуже щільний і прицільний, кулі свистіли за 10 – 20 см над головою, в якийсь момент я навіть подумав, що залишуся там назавжди. Але не припиняв вогонь, бо розумів, що хлопців необхідно прикрити, від цього залежить успіх операції. Щоб змінити позицію, я перевернувся на спину й побачив прямо над собою ворожий дрон – росіяни добре бачили мене, тому вели такий прицільний вогонь. Як тільки я почав розвертати кулемет вгору, дрон на великій швидкості відлетів геть", - пригадує Роман.

Вінничанину вдалося відповзти та змінити позицію. Чоловік сховався за дерево та продовжував накривати ворога вогнем. Паралельно в посадці зав’язався ближній бій із використанням автоматів і гранат. Через якийсь час українська група відійшла, взявши «язика».Полонений був зростом під два метри, але через поранення та переляк беззаперечно виконував усі команди.

Операція зайняла близько години, серед українців обійшлося без 200-х і 300-х. Захоплений «язик» розповів дуже багато цікавого.

"Для мене це був найважчий і найнебезпечніший день із початку війни. Я контрактник, у 128 бригаді вже 5 років, багато чого бачив. Але проаналізував свої дії й зрозумів, що потрібно вдосконалювати навички і ретельніше обирати вогневу позицію. Тому тренуюся, як тільки з’являється можливість. І постійно на зв’язку зі своїми рідними у Вінниці. Вони дають мотивацію воювати, бити ворога", - каже боєць.

Захисник переконує, що його підрозділ має безцінний бойовий досвід, а гірські штурмовики готові йти в контрнаступ та звільняти українські міста та села від окупантів.