Секонд-хенди - магазини, які з кожним роком стають все популярнішими. Скільки закладів із вживаним одягом налічується у Вінниці - достеменно невідомо навіть затятим покупцям. Сьогодні у них скуповуються не лише українці з низьким достатком, як було в 90-х, але й забезпечені люди.
Вінничанка Юлія Жлобницька останні 7 років купує одяг в секонд-хендах. Дівчина зауважує, що це не лише більш вигідно для гаманця. Придбані речі часто якісніші ніж ті, що продаються у місцевих мас-маркетах.
“Секонд-хенд - це передусім лотерея. Щоб знайти хорошу річ, потрібно витратити інколи півдня. Це може бути не один заклад, а кілька, де в свою чергу чимало полиць із одягом, на які також потрібен час. Але головне, про що завжди варто пам’ятати - не шкодуй часу і перед покупкою ретельно оглянь вибрану річ, адже там можуть бути дефекти”, — розповідає вінничанка.
Вінничанка Юлія Жлобницька
Скупитись у “секонді”, в середньому, можна за 100-200 гривень. Одяг продають “на вагу”, тому за ці кошти купують не одну річ, а навіть кілька. Виключенням є спідня та постільна білизна. Її дівчина рекомендує купувати все ж нову.
Читайте також: Ролик ретроблогерки з Вінниці став вірусним в Інтернеті. Запис транслюють у Бразилії, В'єтнамі та Малайзії (Фото+Відео)
Юлія додає, що мала змогу побачити весь процес “зсередини”, адже місяць стажувалась на продавчиню в одному з вінницьких закладів:
“На сьогоднішній день відвідувачі секонд-хендів мабуть діляться на три типи. Ті, хто регулярно оновлює гардероб, люди, які просто заходять подивитись, та “бариги”, вони ж продавці, переважно з ринків, які в день завозу відстоюють кілометрові черги та потім змітають все на своєму шляху. Я місяць стажувалась в одному із таких магазинів і день завозу для продавців - це дійсно пекло. Тобто йде дуже велика навантаженість і відповідальність. А іноді потрібно бути не тільки продавцем, а й охоронцем, касиром, та навіть адміністратором”, — каже вінничанка.
Екоактивістка Марія Леванчук впевнена, купувати вживаний одяг - це передусім допомога навколишньому середовищу. Щорічно текстильна індустрія споживає 132 мільйони тонн вугілля і від 6 до 9 мільярдів літрів води. А 60% предметів одягу, які випускаються щороку, люди викидають протягом 12 місяців після покупки. Це негативно впливає на екологію і може призвести до фатальних наслідків. Проте усвідомлена мода поки що маловідоме явище для України, але воно стрімко набирає оберти.
Екоактивістка Марія Леванчук
“Окрім секонд-хендів люблю й поекспериментувати, так би мовити, вдихнути нове життя у старий одяг. Наприклад, в мене є кілька джинсів, які вже не у найкращому стані. Я їх всі зібрала і віднесла в ательє. З них мені зшиють одні повноцінні штани. І це зовсім недорого. На днях маю забрати. Не знаю, що з цього вийде, але думаю, що точно не гірше, ніж було. Принаймні мені не довелось їх викидати та йти купувати інші, які зараз коштують недешево”, — зазначає Марія.
На думку дівчини, якби більшість людей наслідували такому прикладу та намагалися не викидати одяг, постійно купуючи новий, то могли б не тільки зберегти планету, а й чудово зекономити. Крім того, власні непотрібні речі можна комусь віддати, а не відразу відправляти їх на смітник.
За словами Наталі Іваненко, яка працює в магазині “Second Hand”, люди реагують на придбання вживаних речей по-різному. Однак під час пандемії, до закладів, де їх реалізують, почали ставитися більш лояльно.
“З настанням пандемії коронавірусу кількість людей у магазинах вживаного одягу, зокрема і нашому, значно збільшилась. І я можу з упевненістю сказати, що нині секонд-хенди - це наше спасіння. Ось для прикладу візьмемо і зважимо кофтинку, при загальній вартості 50 гривень за 1 кілограм, виходить 12,50 грн., бачите? А ось в магазині буханка хліба, в середньому, 20 гривень. Тому різниця є, і якщо можна зекономити, то навіщо ж переплачувати”, — зазначає продавчиня.
Читайте також: Татуювання у Вінниці: що “набивають”, яка ціна та, чому малюнки на інтимних місцях більше не дивина (Фото)