10 джерел на Вінниччині, воду з яких вважають цілющою (Фото)

Розповіді про цілющі джерела та криничну воду, що лікує від різних хвороб, люди передають з покоління в покоління. Часто такі місця сприймають за локальні святині, окремі стають магнітами для паломництва, а інколи й останньою надією на одужання. Вистачає подібних об’єктів шанування й у Вінницькій області. 

Редакція сайту Vinbazar.com зробила підбірку 10 джерел на Вінниччині, які вважають цілющими, або приписують лікувальні властивості. Більшість переказів про чудодійну воду схожі між собою. Часто у легендах згадують про пана, сліпа дитина якого прозріла після вмивання джерельною водою, про старовинні храми, які існували на місцях, де пробивається струмінь, або появу Божої Матері саме біля колодязя. 

В інших випадках йдеться про водозабори на місцях колишніх гуралень, або маєтків, де відпочивали та оздоровлювалися заможні представники суспільства. 

Незважаючи на те, що перевірити будь-які факти, що переказують про властивості води, неможливо, люди продовжують відвідувати старовинні джерела заради лікування. Окремі криниці мають власні престольні свята, під час яких здійснюють хресну ходу та службу. 

Чопова криничка

Фото: Калинівка Сіty

Чопова криниця розташована в лісі поблизу села Гущинці Іванівської громади в урочищі Замчисько. За легендою на її місці колись існувала церква, яку зруйнували під час монголо-татарських набігів. Воду з неї вважають за цілющу. 

Неподалік джерела зберігся фрагмент стіни колишнього винокурного заводу ХV – XVI століть. Ймовірно, що воду для його функціонування брали саме тут, а назва походить від найменування податку, що платило підприємство – «чопове».

Традиційно біля криниці влаштовують службу навесні у свято Миколи Чудотворця. 

Джерело у Селищі

У Селищі Гніванської громади знаходиться лісова криниця. Джерело відоме здавна. Місцеві мешканці переконують, що вода з нього допомагає при шлункових, ниркових та жовчних хворобах. 

У радянський час на місці криниці планували побудувати завод мінеральних вод, але задум не втілили чи то через протест жителів села, чи через розпад СРСР.

Криниця у Ганнополі

У селі Ганнопіль Тульчинської громади здавна існує криниця воду з якої називають цілющою. Під час розчистки на дні знаходили монети, які свідчать, що колодязь існує щонайменше з 17 століття. 

За однією з легенд панська доньока вилікувала сліпоту, після того, як уві сні батькові явилося одкровення, що дитину потрібно тричі вмити водою з джерела. За іншою ніби водойму намагалися кілька разів засипати, але воно щоразу очищувалася від бруду та пробивалося на поверхню. Місцеві мешканці побачили в цьому чудесний прояв і освятили місце. 

Джерело Пресвятої Богородиці у Літині

Біля Літина на березі річки Бугер знаходиться Джерело Пресвятої Богородиці. Про місце відомо здавна. За розповідями старожилів, одній жінці тут явилася Божа Матір. Відбиток її ноги залишився на одному з каменів, який можна побачити й нині. 

Після того, як у Літині провели водогін, люди все менше почали брати воду з джерела. Але у 2009 році локацію знову розчистили та облагородили. За словами місцевого священика, в посушливий рік разом з парафіянами молилися біля кринички, щоб пішов дощу і відразу після служби з неба почали падати краплі. Тому люди вважають її за чудодійну і зустрічаються у місці не лише на Водохреще, але й організовують вінчання та хрестини. 

Джерело «Ринва» у Маньківці 

Джерело «Ринва» у селі Маньківка Тульчинської громади також славлять за чудодійну воду. У 2017 році місцину облагородили за кошти обласного та місцевого бюджетів, а також інвестора. 

Серед мешканців села джерело називають «Ринва». Водний об’єкт датується VIII ст. і є історичною пам’яткою.

Джерело «Студенець» біля Остапківців

В лісі за селом Остапківці, що в Немирівській громаді, існує джерело, яке місцеві називають «Студенець». Згадки про нього знаходять у записах датованих 1876 роком. Також побутують розповіді, ніби колись на цьому місці стояла церква, яка пішла під землю, а на камені є відбиток стопи Божої Матері. 

Мешканці навколишніх сіл вірять, що прохолодна вода лікує від різних хвороб, а особливо при безплідді. 

Макарове джерело у селі Сумівка

У селі Сумівка Бершадської громади існує джерело, яке називають “Макарове”. На початку 20 століття місцевий житель Іван Іванчук розчистив урочище, а у місці, де била вода встановив дубове бревно з жолобом, щоб вона стікала струмком до Південного Бугу. З приходом радянської влади, чоловіка вислали до Сибіру звідки він не повернувся. Місце занепало. 

По закінченню Другої світової війни до села повернувся його син Макар. Чоловік відновив локацію в пам’ять про батька. Тому джерельце почали називати на його честь. В 1987 році місцевий колгосп ім. Ілліча збудував тут цех мінеральної води.

Сьогодні урочищем Сабадашівського яру, де тече Макарове джерело, опікується місцеве сільськогосподарське товариство «НИВА».

Джерельце у селі Галайківці

У селі Галайківці у Мурованокуриловецької громади існує власне джерело. Вода, яка б’є з під пагорба, має цілющі властивості, впевнені селяни. В різний час тут діяло відразу кілька монастирів та скитів, але їх знищили більшовики. У 2009 році на одному з пагорбів відкрили Спасо-Преображенський чоловічий монастир УПЦ.

У 2024 році місце з джерелом упорядкували місцеві жителі.

Княжі джерела біля Піщанки

Урочище “Княгиня” біля Піщанки відоме завдяки відразу кільком джерелам, які б'ють на лівому березі річки Кам'янка, що є притокою Дністра. Вода в них містить сірководень, і сприяє лікуванню хвороб шлунково-кишкового тракту. Ще за радянських часів планували побудувати на території санаторій, але задум так і не втілили у життя. 

Урочище є пам'яткою природи з 1975 року. Загальна площа становить 53 гектари. Назву отримало від княгині Єлизавети Петрівни Трубецької-Вінклер (уродженка роду Долгоруких), яка проживала у цих краях. 

Джерело «Темник» села Гонтівка

Джерелу в селі Гонтівка Чернівецької громади також приписують цілющі властивості. Проте відомо про нього небагато. Згідно історичної довідки на сайті громади у жовтні 1846 році біля джерела «Темник» зупинявся поет Тарас Шевченко. Про місце, де брали воду, згадують у книзі: «Труды Подольского єпархіального историко-статистического комитета» під редакцією священника Є.Сіцінського за 1901 рік: «Поблизу села при поштовій дорозі є колодязь, воді якого народ приписує цілющі властивості».

На сьогодні проведено благоустрій самого джерела та території навколо. До місця відновили хресний хід, який здійснюють на третій день Трійці.

Нагадаємо, у селі Голинчинці Джуринської громади Жмеринського району знаходиться Йосафатова долина. У 1923 році сільським пастухам явилася Божа Матір і сказала: "Христа славте, хрести ставте!" Після цього люди почали приносити і встановлювати на місці хрести. Сьогодні Долиною хрестів опікується УПЦ. У серпні здійснюють хресну ходу.  

Читайте новини у нашому Telegram-каналі: https://t.me/vinbazar_fast