Віктор Бронюк відверто про політику, підтримку Гройсмана, чому сам не йде у Раду і свій рецепт схуднення під назвою «ПМЖ»

Вікторе, зараз «ТіК» проводить «Стратегічний тур» по Вінницькій області в підтримку «Української стратегії Гройсмана». Концерти проходять в різних містах – як зустрічають люди?  

- Можна багато про це розказувати, але можна поїхати і самим подивитися. До речі, цікаво, що на ці концерти приходять не лише мешканці тамтешніх районів, але й з Вінниці багато хто приїздить. Атмосфера дуже позитивна – збирається багато народу. Всі виходять, всі підспівують. 

Я дійсно підтримую «Українську стратегію Гройсмана» - ні для кого не секрет, що ми дружимо із Борисовичем, а свого часу разом з ним працювали у міській раді. І на сьогодні, щоб там хто не розказував про нових політиків, – але мають бути люди, представлені у законодавчих органах, які розуміють, що робити з країною. Не просто їсти шаурму і записувати звернення в соцмережах, а робити роботу – усі ті процеси, якими має займатись керівництво держави. Не питати поради у фейсбуці, а кожен день ставати і методично працювати. Я хочу, щоб саме такі люди були сьогодні при владі, і щоб вони йшли туди і робили нашу країну успішною так, щоб це дійсно впливало на підвищення якості життя громадян. 

У тому ж фейсбуці, відколи почався «Стратегічний тур» Вінниччиною, тобі закидають, що Бронюк раніше підтримував інші політичні сили. Як ти це прокоментуєш?

- Все просто – моя позиція як громадянина ніколи не мінялася: я завжди за Україну і тих, хто підтримує все українське. Втім, на жаль, ми, - український народ, - завжди стаємо заручниками ситуації, і нам приходиться вибирати з двох зол менше. Але якщо я сьогодні хочу підтримати ту чи іншу партію, то по-перше – це має бути україноцентристська сила, а по-друге – є люди, яких ти добре знаєш і яким довіряєш. В моєму випадку – це Володимир Гройсман. Ми з ним разом багато років, і коли він зараз вирішив йти в політику зі своєю командою, - попросив підтримки. Чому б мені його не підтримати? От за кого – за кого, а за нього мені точно не буде соромно! 

В цьому контексті згадалася історія про тебе. В 2013-му, коли в Україні почався Майдан, у саму першу ніч, коли кияни зібрались на Хрещатику, Вітя Бронюк із друзями зібрались у Вінниці на теперішньому Майдані Небесної Сотні (тоді ще площі Театральній), і вирішили проводити у місті мітинги на підтримку європейського курсу України. А буквально за кілька тижнів до того вийшов кліп «Люби ти Україну» - патріотичний, і, як виявилось згодом, він став пророчим. Ти кажеш про підтримку саме проукраїнських політсил – Гройсман і його команда саме ті люди?

- Подивись фільм «Нескорений» про Романа Шухевича – там  є цікавий епізод. Коли до вояків УПА, які були в підпіллі, прийшов посланець від Степана Бандери і почав розказувати, що вони неправильно проводять роботу серед бійців у патріотичному вихованні. Тоді Роман Шухевич сказав: «Ви думаєте, що людина, яка в полі косить траву, менше любить свою державу, ніж той, хто стоїть на трибуні і розказує, як він це робить?!». Так і у нас зараз: можна одягнути вишиванку і розказувати як ти любиш Україну, а потім  полетіти до Москви і пити по 100 грам з маленьким карликом чи ще кимось. Інша позиція – це дійсно кожний день наполегливою працею, не розраховуючи на піар чи політичні дивіденди, методично робити свою роботу, яку комусь таки потрібно робити. Ми ж всі грамотні – дивишся стрічку у фейсбуці, то кожен другий може бути президентом держави, а кожен третій тренером по футболу. Така позиція формує в нас такого латентного громадянина.

Письменник Густав Водичка написав, що «Украина - родина дремлющих ангелов». Це цікаво, все зводиться до того, що українці – це такі буддисти: посидьте і почекайте, поки відбудеться диво. Ми завжди зачаровуємось у політиків  і віримо, що хтось прийде і зробіть все за нас. Ніхто ж не хоче працювати насправді. А для того, щоб відбулися зміни – це дуже просто, потрібно, щоб кожен якісно виконував роботу на своєму місці. Не халтурити і не обманювати в першу чергу себе. У нас завжди звикли шукати винуватого. Але ж не Прем’єр-міністр обмальовує під’їзди і не Президент кидає недопалки поза смітником. Україна – це кожен із нас!

Ці вибори до Верховної Ради показові в тому плані, що ледь не весь шоу-бізнес йде в політику. Але не Віктор Бронюк. Поясни, будь ласка, як ти до цього ставишся і чому сам не йдеш за мандатом?

- Хочуть йти, то хай собі ідуть. Але давайте пригадаємо, що зробили ті мої колеги, які уже були в Верховній Раді в попередніх скликаннях? На жаль, нічого… 

А з приводу гонитви за мандатами, то оскільки у нас аграрний регіон, скажу так:  якщо на корову покласти сідло, то теоретично на ній можна брати участь в скачках. Але корова призначена для іншого. А для скачок є кінь, йому для цього природою більше дано. Зізнаюсь, у мене  було багато пропозицій від різних партій, в тому числі і від Володимира Борисовича, і я їх розглядав. Але я відмовився від місця в списках. І немалу роль зіграло те, що дійсно весь шоу-бізнес пішов сьогодні в політику. Я не скажу це добре чи погано, час все розставить по своїх місцях, але принаймні журналістам хоч буде про що писати… Втім, на мою думку, це не буде весело, а як казала Леся Українка – «Щоб не плакать, я сміялась», і це буде саркастичний сміх. І потім знов впнемося в те, а що ж далі?!

В цьому скликанні парламенту, який обирали в 2014-му,  також прийшло багато незрозумілих людей на гребні тієї патріотично хвилі. Ще раз хочу зазначити, що парламент – це місце, де створюються закони. І депутати мають мати в голові як мінімум хоч якусь базу і розуміння самого процесу законотворення. 

Треба напевно трохи «включати» голову і голосувати не для того, щоб було весело, це має бути відповідальний вибір. Бо саме ви делегуєте ту чи іншу людину в законотворчий орган. А тепер давайте подумаємо, а чи зможуть ці люди створювати закони чи хоча б відшукати десь аналоги в зарубіжних країнах і адаптувати їх під українські реалії?! Якщо вони цього зробити не зможуть – то навіщо ви їх туди посилаєте?

Шкода, що у нас люди часто голосують за гасла, по приколу, або просто бо він/вона – «красиві». Йдучи на виборчу дільницю 21 липня, кожен має поставити собі питання, а що той депутат буде робити у Верховній Раді?! Просто протусуватися п’ять років? В такому разу потім не шукайте винуватого – підходьте до дзеркала і дивіться в нього, хто винен в тому, що знову сталось так як сталось. 

Зараз йде велика дискусія, що потрібне повне перезавантаження у владі і нові  люди. А з іншої сторони – яка якість нових людей як фахівців?! Що ти можеш сказати про команду Гройсмана, де і молоді, і досвідчені, а декого з яких ти знаєш особисто?!

Перед тим як когось вибирати, варто поцікавитися, в якому середовищі та людина живе і як вона здатна організувати своє життя?! Твоє помешкання - це міні-модель міста, твоє місто – це маленька модель країни. Якщо ти знаєш, як працює і функціонує місто, то ти вже в якійсь мірі маєш уявлення як функціонує країна, зі своїми недоліками та позитивними моментами. А коли ти йдеш в надії на те, що тобі все розкажуть і навчать, то ні, друже, ти маєш мати професійну команду. Більшість людей, які йдуть сьогодні на вибори у команді Гройсмана, - вони  уже мають досвід і життєвий, і політичний. Кожен із них пройшов уже певний шлях в своїй галузі. В більшості випадків – це галузеві фахівці, які на своїй практиці відчули як працює та чи інша сфера. Вони хоча б розуміють, про що говорять. 

Є група людей в парламенті, які десятки років там тусуються. Неважливо, під соусом якої партії вони туди заходять, але все одно залізуть до Ради. Вони знають, куди направлені грошові потоки, і поки «молоді обличчя»  селфяться на фоні залу Верховної Ради та вникають в суть, - ці «ветерани великої політики» знову сідають на потоки. Давайте говорити відверто: в Раду у своїй більшості люди йдуть лобіювати власні бізнес-інтереси. Так уже склалося в нашій історії. 

У людей з шоу-бізнесу інше: бути народним депутатом – це  велика відповідальність, і вони навіть не усвідомлюють наскільки велика. Ти як мінімум там маєш працювати. Одна річ, коли ти прийшов на роботу і тобі підготували сценарій, гримери загримували, стилісти підібрали одяг і тебе посадили перед камерою. А тут, друже, ти маєш щось трошки зробити для держави. Я собі теж ставив питання, коли думав, чи погоджуватись на пропозиції піти у списках в Раду, - а з чим я туди піду? Для мене це було одне із найважчих рішень, яке мені доводилося приймати у житті. 

Я вважаю, що гарні справи можна робити і без Верховної Ради. А туди якщо йти, то перед тим як мінімум потрібно вивчити повноваження народного депутата. Щоб ти розумів, що ти маєш робити, а не просто ходити там нажимати кнопку і дивитися sms, за який закон сказали голосувати. А дійсно напрацьовувати закони і вивчати практику іноземних держав. Державний «велосипед» уже давно придумали сивобороді дядьки. Для цього потрібно вміти аналізувати та розуміти, як працюють державні інституції і державний механізм України. І потрібно для себе зробити висновок: чи зможу я все це робити?!

На «десерт» - зараз багато обговорюють секрети схуднення Володимира Гройсмана. Віктор Бронюк в питанні боротьби з зайвими калоріями має величезний досвід. Поділишся своїм рецептом схуднення?

- Я його ніколи його не приховував, він називається ПМЖ – «попробуйте менше жерти» ☺. Коли народився наш син Данило у 2010-му, я тоді важив майже 120 кг. Збитий біоритм, неправильне харчування і треба уже було робити якісь висновки. Ти починаєш вигадувати, що гарної людини має бути багато… Але це все дурня. Ми всі ковалі свого щастя. І зрештою ми є те, що ми їмо. Приділяти час собі, особливо коли тобі за 30 і твій організм уже «злітає з гарантії», - дійсно потрібно. Та зважати на те, що ти їси і скільки годин ти спиш. Все має бути з розумом. Чого усім бажаю!

Підписуйтесь на наш канал в
Telegram

Джерело: На правах політичної реклами