14 травня 2018 року до Дня пам’яті жертв політичних репресій у Державному архіві Вінницької області (вул. Соборна, 17) відкрилася документальна виставка «Трагедія незнищенної волі». Представлені документи відображають репресивну політику радянської влади. В експозиції висвітлені різні етапи репресій: партійні чистки кінця 1920-х – початку 1930-х рр.., арешти та засудження за постановами НКВС, ув’язнення та розстріли.
Експозиція складається з трьох розділів на 29 архівних документів, а саме: «Репресії на Поділлі у період воєнного комунізму 1920-1922 рр.», «Архівно-слідчі справи церковнослужителів», «Архівно-слідчі справи письменників».
У роки репресій найбільше постраждали творчі люди – художники, музиканти, письменники, архівісти, музейні працівники. Долю деяких з них розкриває розділ «Архівно-слідчі справи письменників». Тут представлено слідчі справи на Олександра Леваду, Валер’яна Тарноградського, Кесаря Андрійчука, Бориса Антоненка-Давидовича.
Не менш цікавими є документи про стан боротьби з антирадянськими виступами у повітах чи доповідні записки начальника УКГБ у Вінницькій області Большакова про «антирадянську діяльність» католицьких священиків. Представлена посвідка про спалення села Попова Гребля (згідно з Постановою РНК від 15 квітня 1921 року «Про діяльність надзвичайних трійок»), у результаті чого у вогні згоріло 534 будинки, двоє дітей, худоба та майже вся домашня птиця. Українського селянина радянська влада також боялася. Тому другий удар (після інтелігенції) було завдано по національній першооснові – українському селянству. Третім стало знищення духовенства.
Виставка документів «Трагедія незнищенної волі» буде експонуватись до кінця травня.
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber