В електронному архіві Вінниці з’явився план міста та околиць 1840-х років. Враховуючи деталізацію та супровідні підписи, мапу очевидно розробляли військові топографи Генерального штабу російської армії.
Про це йдеться у “Музеї Вінниці”.
Цей документ був створений через понад півстоліття після початку російського панування на теренах Вінниччини. Враховуючи деталізацію та супровідні підписи, можна стверджувати, що мапу розробляли військові топографи Генерального штабу російської армії. А саме: підполковник генштабу Гангард, офіцери корпусу військових топографів Кобильков, Костирєв, Олексієв, Тюрін, Дев’яткін, Брєнєєв та офіцери генштабу Філосов, Радзершин і Леман. Керував роботами генерал-майор Фітінгоф. Протягом 1841-1847 років вони створили детальну мапу Подільської губернії. Опублікований фрагмент з Вінницею та околицями є лише її частиною.
“Не буде перебільшенням сказати, що це найбільш деталізована мапа Вінниці ХІХ століття з тих, які нам доступні. У великому розмірі мапу можна роздивитися за посиланням. На плані бачимо, що його творці у тогочасній Вінниці нарахували 471 будинок. Поруч з містом позначені передмістя: Садки, Старе місто, “передмістя за-мостом” (частина сучасного Замостя), а також Дубовецька Слобода. Остання назва інтерпретована росіянами, адже вважається, що це поселення було засноване родиною Дубицьких і називалося Слободою Дубицьких”, - йдеться у повідомленні.
На північ від міста розташовувалося село П’ятничани (нині частина Вінниці) та Слобода П’ятничанська (нині житлова забудова в районі вулиці Київської). Село та слобода сполучалися мостом через річку Бог поруч з теперішньою вулицею Гонти. Цікаво, що окрім цього мосту, єдина подібна переправа через річку з’єднувала сучасне середмістя з островом Кемпа. А з острова на Замостя можна було потрапити за допомогою порому. Також на річці була величезну кількість острівців, однак всі, окрім Кемпи, наразі затоплені.
“На захід від П’ятничан бачимо ґуральню та пасіку. Примітно, що ґуральня розташована на березі озера, яке в наш час так і називається - Гуральня. На території нинішнього Лісопарку розташовувались хутори Биковського, Людвиковського та ще декілька хуторів без назви. Поруч з ними позначений дім лісника. Таких поодиноких хуторів та будинків лісників на мапі досить багато. Окрім самої Вінниці з передмістями та П’ятничан найбільш заселеними територіями були Малі Вінницькі Хутори, Сабарів, а також Вишня і Людвиківка. На території Тяжилова кількість житлових господарств не вказана. У нижній частині плану позначені села Шкуринці, Тютьки, Лука (нині Лука-Мелешківська) та Чаплинський Майдан (нині Майдан-Чапельський)”, - розповіли фахівці.
Історики впевнені, що на мапі присутньо чимало цікавих деталей, які ще потрібно розібрати. Відскановану копію цього плану вдалося отримати завдяки допомозі небайдужих людей.
Читайте також: Історики опублікували мапу Вінниці 1802 року. Місто переживало перші роки після окупації Російською імперією
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber