Кінотеатр імені Михайла Коцюбинського - найстаріший заклад у Вінниці, де демонструють фільми. Він почав працювати ще на початку 30-х років минулого сторіччя і продовжує сьогодні. Глядачі, які приходять на сеанс, бачать лише верхівку айсберга в той час, як закулісні процеси не менш цікаві.
Чому кіно більше не “крутять”, які традиції мають касири, та курйозні випадки під час сеансів редакції сайту Vinbazar.com розповіла очільниця кінотеатру Коцюбинського Анжела Фашмухова.
Вислів: “У кінотеатрі “крутять” кіно” з’явився, тому що раніше для показу використовували бобіни з плівкою. В апаратній розміщували кілька проекторів, які почергово запускали різні частини стрічки. Сьогодні така технологія більше не використовується. Заклад працює лише з “цифрою”.
“Ера плівки завершилася після виходу “Аватара”. У грудні 2009 року ми ще його транслювали на плавці, а вже у березні встановили нове цифрове обладнання,” - розповідає Анжела Фашмухова.
Фільми від дистриб’юторів кінотеатр отримує кур’єрськими службами чи “Новою поштою”. Їх надсилають у вигляді жорсткого диску, на якому записана стрічка. Матеріал завантажують на сервер, що розміщений просто в проекторі, та відтворюють за допомогою нескладної програми через звичайний ноутбук.
Диск, на якому надіслали український фільмом "Черкаси". Стрічка вийшла у прокат 27 лютого 2020 року
За словами кіномеханіка Володимира Олійника, одна картина має розміри від 90 до 130 гігабайтів. Фільми у форматі 3D “важать” більше. До речі, для їх показу використовують спеціальну рамку, яку встановлюють перед об'єктивом проектора.
“На кожен фільм є спеціальний електронний ключ, який відкриває стрічку на той період, який вказаний дистриб'ютором. Після зазначеного терміну запустити картину не вдасться,” - розповідає менеджер кінотеатру. - “Якщо раніше казали глядачам: “фільм ще не доїхав”, то сьогодні сеанс може затриматися, тому що не встигли надіслали ключ”.
Після прокату диск з фільмом знову відправляють правовласнику, або передають іншим кінотеатрам, якщо це попередньо обумовлено.
В апаратній встановлений новий кінопроектор бельгійського виробництва. Як розповідають техніки, це вже друга модель за останні 10 років. Над приладом знаходиться витяжка, яка охолоджує техніку. Працює апарат майже безшумно.
Так проектор виглядає всередині
Рамка, яка допомагає показувати фільми у 3D
Сьогодні у кіномеханіка більше немає таких проблем, як заміна котушок з фільмом, щоб цього не помітив глядач під час сеансу, чи раптового розриву плівки посеред фільму. Олійник каже, що частіше трапляються випадки, коли зникає електрика і доводиться переналаштовувати систему.
Анжела Фашмухова розповідає, що чимало курйозів траплялося, коли доводилося працювати з плівкою. Кіномеханіки могли сплутати касети. Керівниця закладу пригадує один з таких "ляпів", коли під час показу комедії “Жінки” раптово пустили чергову частину хоррору “Пила”.
“Ще один випадок цікавий стався під час показу третьої частини “Піратів Карибського моря”. Прокат тривав близько трьох тижнів. Коли завершили, пішла така чутка, що після усіх титрів є ще одна сцена із головними героями. А титри там йдуть понад 10 хвилин. Виходить, що цю фінальну сцену, майже ніхто в кінотеатрах не побачив. Її напевно виявили кіномеханіки, коли передивлялися матеріал. І це був такий прецедент, після якого всі дистриб’ютори навіть офіційними листами попереджали кінотеатри про наявні сцени в кінці стрічки”.
Серед забобонів, які існують в кінотеатрі Коцюбинського, Фашмухова з посмішкою згадує про касирів.
“У касі ніколи не хочуть продавати перший квиток вранці жінкам. Вони чекають поки прийде чоловік. Я не знаю чому, можливо в них це ще якісь старі забобони, але справді таке є”.
До речі, найдовше в кінотеатрі працює касирка Тетяна Мельник. Жінку прийняли на посаду в 1979 році. З того часу вона виконує обов'язки та переконує, що любить свою роботу. У 65 років продовжує продавати квитки вінничанам, а запорукою гарних зборів для фільму називає людяне ставлення до відвідувачів.
Тетяна Мельник - касир зі стажем у понад 40 років
Найкасовішим фільмом, який за останній час транслювали, у кінотеатрі називають фінальну частину відомої кіносаги від студії Marvel - Месники. Але, в той же час, Фашмухова згадує про аншлаг, який стався у 2015 році. Його викликала прем’єра екранізації роману “50 відтінків сірого”.
“Черга вишикувалася майже до міської ради. В цей час ми були єдині, хто його транслював у Вінниці. А ще був День Святого Валентина. Наш великий зал розрахований на 206 місць, а квитки хотіло придбати пів міста. Я знаю, що потім у Інтернеті їх перепродували вдвічі-втричі дорожче і люди купували,” - посміхається жінка.
Траплялися й прикрі випадки. У 2013 році стенд з афішами облили червоною фарбою. Тоді на екрани мав вийти російський фільм “Інтимні місця”, саме плакат цієї стрічки і потрапив під приціл. Зловмисника врешті затримали, але сліди фарби на тротуарі можна помітити й досі.
За інформацією вінницького історика Олександра Федоришена, кінотеатр відкрили в 1931 році. Про подію є згадка в газеті “Ленінський шлях”, яка датована 12 вересня. На першому показі демонстрували уривки радянських фільмі, але їх назви не збереглися.
До війни будівля мала інший вигляд, ніж сьогодні. У 60-х роках приміщення перебудували, з’явилися знайомі колони та другий поверх. Що цікаво, заклад працював і протягом німецької окупації Вінниці.
Кресленики датовані 30 вересня 1929 року
Фото кінотеатру Коцюбинського 1933 рік
Кінотеатр під час окупації називався "Palast Lichtspiele", що дослівно переводиться як "Палац гри світла"
Вигляд у повоєнний період. На фоні зруйнована будівля Наркомхарчпрому (цукротрест). Сьогодні в ній розташована Вінницька обласна державна адміністрація.
Також збереглося фото із перебудови у 60-х роках. На ньому можна побачити, як характерні колони лише створюють.
Факти