Історія вінничанки, яка по всій Європі перемагає в чемпіонатах з середньовічних боїв (Фото)

Вінничанка Ольга Грабовська виборола єдине золото для України у Чемпіонаті з історичного фехтування “Битва Націй 2019” у Сербії. Перемога дівчини у світовому турнірі не є першою. Ольга займається фехтуванням професійно більше 15 років та повторила минулорічний результат чемпіонату в Італії.

Редакція сайту Vinbazar.com поспілкувалася з спортсменкою та дізналась, як виглядають базові обладунки та зброя лицарів, а також наскільки небезпечні історичні баталії для життя учасників світових змагань.

У мирному житті Ольга Грабовська є кандидатом історичних наук, завідує сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею та очолює клуб історичної реконструкції та фехтування “Аркона”.

Ольга Грабовська

вінницький історик та реконструктор

Зацікавлення Середньовічною тематикою та лицарськими боями з'явилося у дівчини в школі. Тоді у 2003 році вона почала відвідувати клуб історичної реконструкції “Білий вовк”, який вплинув на вибір профілю навчання. Згодом дівчина вступила на історичний факультет Вінницького державного педагогічного університету.

“Я присвятила фехтуванню 16 років свого життя. Кожен рік я намагалась брати участь у 25 турнірах, з них кілька за кордоном. Зараз я зосередила увагу на чемпіонаті “Битва Націй”, як найбільш престижному світовому змаганні,” - каже Ольга.

Готується до будь-якого турніру дівчина серйозно. Ольга розповідає, що проводить по три тренування на тиждень, тривалістю - дві години. Але, насправді, вони затягуються до чотирьох годин.

“Багато часу займає процес одягання спорядження. Потрібно все щільно застібнути. Потрапляння залізною палкою по відкритій ділянці тіла загрожує травмою. В середньому лицарі носять обладунки вагою у 20 кілограмів. Таке навантаження втомлює, негативно впливає на здоров'я. Тому, щоб мінімізувати цей вплив, наші тренування проходять в більш легкому спорядженні з використанням м'якого макету меча і шолома з залізною решіткою на обличчі”, - пояснює дівчина.

З чого складається амуніція історичного фехтувальника

У зовнішньому вигляді амуніції реконструктори імітують озброєння західноєвропейського лицаря кінця ХІV-початку XV століття. Так описує свій оборонний комплект сама Ольга:

“Повний латний захист ніг та рук, шолом з глухим забралом. Корпус прикриває обладунок під назвою “Бригантина”. Це куртка з крупними пластинами на грудях та спині. Вони захищають від сильних рублячих ударів. Корпус також приталений, за рахунок чого вага розподіляється рівномірно по тілу. Таке спорядження рухливе, поєднує захист та зручність у бою”.

Дівчина навіть має власний тест на зручність амуніції: “Я маю зробити перекат та стати на ноги. Якщо це вийшло, обладунок нормальний”.

Вартість одного обладунку, якщо його збирати “з нуля”, становить близько 20 тисяч гривень. Тому для тих, в кого є бажання займатися спортом у клубі “Аркона” надають стартовий набір, складаючи його з того, чим не користуються інші учасники. Ольга стверджує, що створити спорядження можна й самостійно, але якщо займатися історичним фехтуванням професійно - краще довірити цю справу майстрам.

“Свій щит я зробила сама. Підганяла під свої потреби. Самостійно вигинала метал, фарбувала, робила його максимально легким та зручним у використанні. Досвід фехтування насправді дозволяє зробити якісну річ. Проте, щоб виготовляти вироби з металу потрібно багато дороговартісного обладнання і часу. Я цим займаюсь лише у вільний від роботи час. Більшу частину обладунків я замовляла”.

Найважчим в носці амуніції, за словами реконструктора,  є глухе забрало, яке обмежує доступ кисню до організму. Ольга зізнається, що бігти в спорядженні набаго легше без шолому, коли є чим дихати.

За свою кар'єру фехтування дівчина брала участь у всіх можливих номінаціях серед жінок та чоловіків, але зазнала серйозних травм лише після семи років змагань у  жорстких категоріях.

“Найбільш травматичні саме групові номінації. В них дозволена будь-яка зброя, мало правил. Головна мета, щоб людина опинилася на землі. Оскільки це груповий бій на особу може нападати кілька людей одночасно і бити зі спини. В “Битві Націй”, наприклад, брало участь 35 країн, близько 2 тисяч учасників. З них за медичною допомогою звернулися 70 учасників, 20 було госпіталізовано”.

У останньому чемпіонаті Ольга змагалася тільки у дуельних номінаціях: дуелі на алебардах (сокира на довгому держакові), “меч у півтори руки”, і бої зі зміною трьох видів зброї.

“Щоб здолати ворога лицарі мають бути спритними”, - визнає дівчина. Перемогу в турнірах журі присуджують тим учасникам, які перші завалили суперника на землю або частіше наносили удари. Популярною зброєю серед фехтувальників залишається одноручні мечі, проте Ольга надає перевагу більш важкому та довгому півтораручному мечу за його певну унікальність.

Гендерний розподіл або кого приваблюють бої на мечах

Фехтувальниця розповідає, що серед учасників фестивалів та міжнародних лицарських змагань здебільшого викладачі, історики, медики.

“Один мій знайомий травматолог сказав мені, що відвідує турніри, щоб знайти нових клієнтів”,- сміється дівчина.

За останні десять років популярність на історичне фехтування зросла серед жіночої аудиторії. В той час, коли в Україні лицарські фестивалі та змагання проходять спільно, на світових чемпіонатах їх розподіляють за гендером.

“За останні роки фехтування розвинулось серед жінок. Воно набирає обертів, з'являється розподіл на чоловіків та жінок. Коли я почала цим займатися, навіть думки не було про окремі жіночі номінації. Серед лицарських турнірів та боїв жінок було півтори особи на всю Україну, тому робити категорії не було сенсу”, - каже Ольга.

Такий розподіл історик називає доречним, адже впевнена, що представниця “слабкої статі” не здолає чоловіка на рингу в світовому турнірі через іншу фізичну підготовку. Також фехтувальниця помітила різницю у їхній тактиці ведення бою.

“Коли фехтуєш з дівчатами треба бути готовим до великої кількості слабких ударів, карколомної стратегії, без якихось хитрощів. У чоловіків сильні, швидкі та ріжучі махи”.

Не зважаючи на те, що історичне фехтування та відтворення лицарських обладунків у клубі “Аркона” є хобі дівчини, воно займає майже весь її вільний час. Своє захоплення баталіями Ольга пояснює можливістю отримати яскраві враження від екстремального виду спорту, яких не вистачає у буденності.

Реконструкторів  клубу “Аркона” часто можно побачити під час міських свят або в тренувальному поєдинку біля приміщення колишнього кінотеатру “Росія”. Завдяки членам клубу на Вінниччині проходить єдиний в регіоні середньовічний фестиваль. Він присвячений пам'яті Максима Шимка. Таким чином, організатори втілюють мрію покійного активіста.

Традиційно представники клубу “Аркона” візьмуть участь в святкуванні Дня Європи 2019. Гостей заходу в цьому році вони зустрічатимуть в образах вікінгів.

Підписуйтесь на наші канали
Telegram     Viber

Джерело: Vinbazar.com