1 травня 1985 року в колишньому Домініканському соборі, а нині – храмі Преображення Господнього, що на вулиці Соборній, відбувся перший відкритий філармонічний концерт у Вінниці. У стінах лунали звуки органу. Рідкісний музичний інструмент мав драматичну долю в історії міста.
Про це повідомляють у Музеї Вінниці.
Католицький Домініканський собор неодноразово змінював первинне призначення: у 1832 році переданий у відання православної громади, у ранній радянський час у його стінах організовано склад, у 1960-х роках облаштовано будинок фізкультури, а вже у грудні 1981 році костел передано в користування Вінницькій філармонії і було створено Зал органної і камерної музики.
Як зазначає музикознавиця Наталія Кушка, ще 1980 році до міста приїхали представники німецької фірми «Зауер» (VEB Sauer Orgelbau), які відзначили унікальну акустику Домініканського собору та запропонували встановити орган. Із тодішньої Німецьої Демократичної Республіки до Вінниці доставили інструмент вартістю понад 452 630 тисяч інвалютних карбованців. Це був п'ятнадцяти за рахунком орган, який фірма «Зауер» встановила на теренах усього СРСР. Важливо й те, що орган побудований за індивідуальним проєктом головного конструктора фірми Петера Донне. Вінницький орган вражав складністю конструкції та звучанням: компонувався з 2085 труб, мав дві клавіатури (мануальну та педальну), а також діапазон у 30 регістрів.
Паралельно з цим у приміщенні костелу, як пам’ятки архітектури XVIII століття, були проведені ремонтно-реставраційні роботи. Додатково виготовили вітражі та люстри, які в поєднанні з відновленими фрагментами первинних розписів органічно доповнювали архітектурні деталі інтер’єру.
21 грудня 1984 році відбулася церемонія прийняття органу спеціальною комісією і тоді ж пролунав перший концерт. А вже з травня 1985 року у залі на 240 (за іншими відомостями 280) місць органні концерти лунали на регулярній основі. До Вінниці приїздили знані виконавці як з усього СРСР та країн соціалістичного табору, так і з демократичних країн Заходу.
Однак восени 1990 року місцева православна громада силоміць захопила приміщення, а через рік віряни демонтували цінний інструмент: частину органу (переважно труби) вивезли на склад авіаційного заводу, решта елементів (частина корпусу та механізм управління) продовжували зберігатися у храмі. Довкола цієї події розгорівся скандал загальноукраїнського рівня: створювалися міністерські та депутатські комісії, а вінницька інтелігенція створила Комітет захисту органу та проводила пікети і голодування.
Мітинг громадськості за збереження Залу органної і камерної музики. Ймовірно осінь 1990 р. Фото з особистої колекції Н. Кушки.
Віряни перекривають дорогу у день демонтажу органу. Вересень 1991 р. Із медіархіву Музею Вінниці.
Акція політичного голодування у зв'язку зі знищенням Вінницького органу. Осінь 1991 р. Із медіархіву Музею Вінниці.
Самовільний демонтаж органу. Вересень 1991 р. Із медіархіву Музею Вінниці.
Кандидат у Президенти України В'ячеслав Чорновіл на зустрічі з голодуючими, осінь 1991 р. Фото з особистої колекції Н. Кушки.
Труби знищеного органу на території Вінницького авіаційного заводу, орієнтовно 1994 р. Із медіархіву Музею Вінниці.
У 1992 році монахи з Конгрегації Братів Менших Капуцинів заснували парафію Матері Божої Ангельської й вирішили встановити орган. Польський майстер Єжи Кукля, використовуючи збережені елементи Вінницького органу та нові деталі, поступово створив інструмент.
Перший концерт за участі нового органу відбувся 16 травня 1999 році Так був започаткований щорічний осінній фестиваль «Музика в монастирських мурах», художнім керівником якого є заслужений діяч мистецтв України Георгій Курков.
Музейники подякували колишній артистці і незмінній ведучій органних концертів пані Наталії Зацерковній-Долгай, яка свого часу доклала чимало зусиль для захисту та відновлення органу, за унікальні фото та відео, присвячені тематиці Вінницького органу.
Читайте новини у нашому Telegram-каналі: https://t.me/vinbazar_fast