Лише 26% українців готові рекомендувати свого роботодавця

Працівники в Україні довіряють своїм колегам і керівництву, однак це не завжди перетворюється на готовність рекомендувати роботодавця іншим. Зокрема, індекс лояльності співробітників (eNPS) в Україні залишається у від’ємній зоні, а його рівень суттєво відрізняється залежно від регіону.

Про це свідчать результати дослідження компанії Gradus.

«Дослідження показує, що лояльність співробітників в Україні сьогодні тримається на простих речах: керівник, якому довіряють, можливість говорити про свій стан без страху щодо наслідків, гідна винагорода та гнучкість. Де вища довіра до керівництва, там і вища готовність рекомендувати компанію. Водночас у компаніях, де тема ментального здоров’я лишається табу, довіра руйнується мовчки, і HR дізнається про це тільки, коли людина вже написала заяву», — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та СЕО Gradus.

Індекс лояльності залишається від’ємним

Лише 26% опитаних працівників належать до категорії промоутерів, тобто співробітників, які готові рекомендувати свою компанію як хороше місце роботи.

Водночас 41% респондентів є детракторами, тобто, найімовірніше, не радитимуть свого роботодавця іншим. Ще 33% учасників дослідження займають нейтральну позицію.

У результаті індекс лояльності співробітників (eNPS), який розраховується як різниця між часткою промоутерів і детракторів, становить -15%.

При цьому всередині команд зберігається досить високий рівень довіри: колегам довіряють 58% опитаних, а керівництву компанії — 56%.

Таким чином, низьку лояльність до роботодавців частково компенсує підтримка всередині колективів, а не загальне задоволення компанією як місцем роботи.

Психологічна підтримка залишається недоступною для більшості працівників

Лише 16% опитаних повідомили, що мають доступ до психологічної підтримки в компанії. Водночас 58% зазначили, що така можливість відсутня, а ще 26% не знають, чи передбачена вона роботодавцем.

Крім того, кожен п’ятий працівник (20%) не відчуває себе психологічно безпечно на робочому місці та не готовий відкрито говорити про власний стан через можливі негативні наслідки.

Результати дослідження свідчать, що за відсутності підтримки та відчуття безпеки питання ментального здоров’я часто залишається поза обговоренням у колективах.

На тлі війни та зростання психологічного навантаження для українців така ситуація може додатково впливати на готовність працівників рекомендувати свого роботодавця іншим.

Яким працівники бачать ідеального роботодавця

Уявлення про «ідеальну» організацію" лишається доволі прагматичним: на першому місці — гідна винагорода (63%), а вже потім — гнучка модель роботи (37%) і позитивне та гнучке середовище (35%).

Показово, що порівняно з попередньою хвилею опитування, знизилася вага майже всіх «надихаючих» характеристик ідеального роботодавця — можливостей для професійного зростання, кар’єрного росту і лідерів, які надихають, тоді як запит на гнучкість роботи, навпаки, помітно зріс. Тобто працівники дедалі менше очікують від компаній активного кар’єрного супроводу і дедалі більше — базової стабільності та гнучкості.

Розуміння цього зсуву в очікуваннях дає роботодавцям конкретний орієнтир для роботи над лояльністю: інвестувати варто не так у масштабні програми розвитку, як у речі, що напряму впливають на щоденний досвід працівника.