Віра у «правильний курс» РФ обвалилася до критичних 10,5%

Недовіра до російської влади, страх репресій та погіршення соціально-економічної ситуації дедалі сильніше впливають на суспільні настрої в РФ; такими є результати соціологічного дослідження «Ставлення до президента РФ», проведеного Українським соціологічним порталом (USP) у травні 2026 року.

Загальна оцінка ситуації в Росії продовжує погіршуватись. Якщо у жовтні 2025 року сумарно 36,2% вважали, що країна рухається у правильному напрямку, то у травні 2026 року цей показник скоротився до 10,5%. Натомість частка тих, хто оцінює розвиток подій як «скоріше неправильний» або «повністю неправильний», зросла до 81,7%.

Рівень довіри до офіційних повідомлень влади залишається низьким: 59,2% респондентів заявили, що «скоріше не довіряють» або «зовсім не довіряють» державній інформації про ситуацію в країні. Лише 23,2% декларують повну або часткову довіру.

Ставлення до Володимира Путіна виглядає розколотим. Сумарно 33,8% опитаних повністю або частково схвалюють його діяльність на посаді президента РФ, тоді як 45,8% – не схвалюють. Водночас ще 20,4% не змогли визначитися з відповіддю, що може свідчити про страх відкрито висловлювати політичну позицію в умовах авторитарного режиму.

Найсильніше на ставлення до президента РФ за останній місяць вплинули блокування Telegram і обмеження мобільного інтернету – про це заявили 51,4% опитаних. Ще 45,2% пов’язують зміну свого ставлення із ростом цін та інфляцією, а 31,2% – з атаками українських БПЛА та ракет по об’єктах у Росії.

Окремим показником атмосфери страху в російському суспільстві є ставлення до свободи висловлювань. 64,7% респондентів погодились із тезою: «У наш час краще не висловлюватися проти». Лише 17,5% не погоджуються з цим твердженням.

Більшість росіян також відчувають, що жити в країні стало менш безпечно. 73,8% респондентів відповіли, що в Росії за Путіна стало «скоріше небезпечно» або «небезпечно». Лише 18,7% говорять про відчуття безпеки.

Критичною є й оцінка дій влади щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у 2026 році (особливо в контексті ситуації в Туапсе). 56,5% опитаних заявили, що влада діяла неефективно або продемонструвала повну некомпетентність. Позитивно оцінили дії федеральної та регіональної влади лише 14,2%.

Водночас абсолютна більшість – 84% – покладають основну відповідальність за катастрофи та пожежі 2026 року особисто на Володимира Путіна. Також значна частина респондентів вказує на відповідальність профільних міністерств, МНС РФ, наглядових органів та уряду загалом.

У контексті війни респонденти найчастіше згадують високий рівень корупції у військових структурах (39,9%), смерть на «СВО» (37,2%), страх за власну безпеку та безпеку близьких (34,4%), а також обстріли території РФ (33,1%).

Економічні чинники також залишаються визначальними. 63,8% респондентів пов’язують свою недовіру до влади із низькою якістю життя та соціальною незахищеністю, 57,7% – із відчуттям загального занепаду країни, а 54,7% – із невпевненістю у завтрашньому дні.

Загалом результати дослідження демонструють поступове накопичення суспільного роздратування в Росії через економічні проблеми, обмеження свобод, репресивні практики та втому від війни. При цьому значна частина населення продовжує уникати відкритих відповідей на політичні питання, що свідчить про високий рівень страху та самоцензури в російському суспільстві.

Методологія. Дослідження здійснено компанією «USP». Метод: класичне телефонне опитування (CATI), замасковане під маркетингове дослідження. Вибірка: 2000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, типом населеного пункту та регіонами РФ у міжнародно визнаних межах. Теоретична похибка (95% ДІ, p≈50%, без врахування дизайн-ефекту): 2,2%. Період збору даних: 1–6 травня 2026 року.