Пил – це незручність навіть на Землі. Але тут людина може взяти ганчірку або порохотяг і прибрати її. На космічних тілах, які не мають атмосфери пил – це небезпека. Як NASA планує з нею боротися?
Астронавти програми Apollo розповідали, що на Місяці пил стала для них великою проблемою. Вдихаючи її, людина отримувала подразнення. Пил потрапляв в очі, псував скафандри та електроніку. Але чому місячний пил такий небезпечний, а земний – ні?
Астронавти на Місяці: дивитись відео онлайн
На Землі пил постійно піддається дії ерозії. Вода та вітер згладжують частинки пилу, роблячи їх гладенькими. Згадайте про каміння, яке лежить в річках – воно гладеньке через дію води. Та сама логіка й з пилом.
На Місяці або іншому космічному тілі, яке не має атмосфери ерозії теж немає. Частинки пилу, які утворилися через бомбардування поверхні мікрометеоритами не згладжуються та мають гострі краї.
Залишатися чистим на поверхні Місяця було нереально, адже астронавти перебували у незручних та громіздких скафандрах.
Немов цього недостатньо, місячний пил має ще одну неприємну особливість. Місяць "бомбардується" сонячним випромінюванням, а через це частинки пилу мають позитивний електричний заряд. Це означає, що пил прилипає до всього навкруги навіть без загострин на своїй поверхні.
Астронавти програми Apollo були з ніг до голови обліплені пилом. Вони заносили його до середини Місячного модуля. Через це люди вдихали його, що викликало подразнення та кашель. Окрім того, пил потрапляв в очі.
Мікроскопічний місячний реголіт забивала механізми, заважала роботі інструментів, викликала перегрів радіаторів та навіть порвала скафандри астронавтів.
До речі, скафандри астронавтів програми Apollo A7L були білого кольору, щоб ефективно відбивати сонячне проміння. Тому на світлинах з Місяця добре видно, як сірий іншопланетний пил забруднив їх.