Тепла підлога. Як правильно підібрати

Як правильно обрати електричну теплу підлогу в квартиру. На це питання відповідь набагато простіша ніж здається. Першочергово слід відповісти на такі запитання:

• Яке фінішне покритття підлоги буде використовуватись?

• Який режим експлуатації передбачається?

• Чи буде облаштовуватись цементно-пісчана стяжка?

Найпопулярнішим варіантом підлогового покриття, котре також є найефективнішим, при поєднанні з теплою підлогою, є керамічна плитка. Вона має гарні теплопровідні та теплоакумулюючі характеристики. При використанні плиткового клею, з позначкою «для теплої підлоги» плитка гарно переносить суттєві перепади температур, котрі виникають при швидкому нагріві приміщення. Всіх цих переваг позбавлені такі види покриття, як ламінат та паркет. При їхньому використанні, слід чітко дотримуватись рекомендації виробників, щодо температурного режиму експлуатації. Як правило, виробник рекомендує нагрівати ламінат до температури не вище ніж 27-28 градусів С. Іноді - до 26 градусів С. Окрім того, не рекомендується монтувати ламінат або паркет разом з теплою підлогою великої потужності – можуть деформуватись. Якщо приміщення прохолодне (балкон, лоджия, веранда) та іноді необхідно швидко його нагріти, ламінат не кращий вибір, бо він може пошкодитись. Також, є рекомендації виробників, щодо максимального перепаду температур протягом певного часу. Фактично, при швидкому нагріві можуть розійтись фіксуючі замки.

Режим експлуатації може бути різним. В залежності від цього, слід по різному здійснити розрахунок теплої підлоги. Так, наприклад, тепла підлога, може використовуватись як додаткове комфортне джерело тепла, задача якого – підтримувати комфортну температуру підлогового покриття. В цьому випадку, можна підібрати теплу підлогу мінімальної потужності. Для дротових систем обігріву – це від 150 ват на один квадратний метр. Для інфрачервоної плівки – 220 ват, на один квадратний метр. Якщо тепла підлога буде єдиним джерелом тепла, потужність слід обирати таким чином, щоб вона компенсувала тепловтрати. Ідеальний варіант – проведення енергоаудиту та визначення фактичних тепловтрат. Таким чином, можна максимально точно підібрати потужність системи. Оскільки, вже досить часто зустрічаються приміщення з мінімальним тепловтратами - менше ніж 100 ватт на один квадратний метр. В такому випадку, достатньо системи мінімальної потужності. Найчастіше, тепловтрати невідомі. В цьому разі, необхідно підібрати потужність від 170-180 ват на один квадратний метр. Якщо ви впевнені в тому, що приміщення гарно теплоізольовано та, відповідно, воно має мінімальні втрати тепла – потужність системи, в перерахунку на один квадратний метр, може бути базовою (до 150 ват на один квадратний метр).

Електрична тепла підлога може монтуватись на різних етапах будівельно-ремонтних робіт. Наприклад, якщо ще планується облаштування цементно-піщаної стяжки, оберіть нагрівальний дріт. Його перевагами є: доступна ціна, можливість отримати будь-яку потужність змінюючи крок монтажу, висока надійність. Подібні рішення виготовляються близько ста років та з часом довели свою високу надійність. Якщо стяжка вже облаштована та в якості фінішного покриття буде використовуватись керамічна плитка – оберіть гріючий мат. В основі його, як і в попередньому варіанті, використовується також технологія резистивного нагрівального дроту, котрий є найнадійнішим рішенням для обігріву підлоги. Особливість мату: мінімальна товщина, котра дозволяє його монтувати безпосередньо в шар плиткового клею.