
У Києві триває конфлікт навколо забудови частини території Головної астрономічної обсерваторії НАН України в Голосіївському лісі. Прокуратура через суд намагається скасувати інвестиційний договір, який передбачає будівництво багатофункціонального комплексу "Space" на понад 7 гектарах залісеної території, пише "Київвлада".
Йдеться про угоду, укладену у 2020 році між обсерваторією та ТОВ "Фредс Резортс". Проєкт передбачає зведення комплексу площею понад 21 тис. кв. м із конференц-залами, науковими приміщеннями, готелем та рекреаційною інфраструктурою.
Для реалізації проєкту наукова установа погодилася передати під забудову 7,43 га своєї території. Натомість обсерваторія має отримати близько 10% площ у майбутньому комплексі або компенсацію коштами чи іншою нерухомістю.
Проти забудови виступають екологи та громадські активісти. Основна претензія — загроза для частини Голосіївського лісу та ботанічної пам’ятки природи "Вікові дуби", де ростуть дерева віком до 400 років.
У прокуратурі вважають, що обсерваторія не мала права фактично передавати державну землю під комерційне будівництво без погодження Кабміну та рішень Київської міської влади. Крім того, прокурори заявляють, що договір більше схожий на угоду про спільну діяльність, ніж на класичний інвестдоговір.
Окрему увагу правоохоронці звертають на ризики для природоохоронної території. За даними слідства, умови договору допускають знесення дерев, якщо вони перешкоджатимуть будівництву.
Після укладення угоди представники обсерваторії та екологи розробили проєкт зміни меж пам’ятки природи "Вікові дуби". Його суть полягала у поділі території на окремі кластери та виключенні частини ділянки, що перетинається із зоною потенційної забудови.
Втім Міністерство захисту довкілля не підтримало цю ініціативу. У відомстві заявили, що зміна меж не може призводити до скорочення природоохоронної території.
Екологи наголошують, що йдеться не лише про кілька десятків вікових дубів, а фактично про частину Голосіївського лісу, який має високу екологічну цінність. За їхніми словами, реалізація проєкту може призвести до знищення понад 7 гектарів зелених насаджень.
Водночас в обсерваторії пояснюють співпрацю з приватним інвестором хронічним недофінансуванням науки. Колишній директор установи Ярослав Яцків заявляв, що після втрати наукових баз у Криму та Росії обсерваторія була змушена шукати додаткові джерела фінансування.