Один із перших дизельних легковиків відзначив 90-річчя

Цього дня, 15 лютого 1936 року на Міжнародній виставці мотоциклів і автомобілів у Берліні пройшла прем’єра Mercedes-Benz 260 D (W 138), який став найпершою серійною легковою машиною з дизельним двигуном. Цікаво, що виробництво моделі почалося ще раніше – наприкінці 1935 року.

У середині 30-х років минулого століття дизельні вантажівки вже набули чималого поширення. А ось легкових машин із такою силовою установкою ще не було ніде. І тут першопрохідником стала фірма Mercedes-Benz. Вивчивши існуючі автомобільні дизелі, вона створила двигун для такого автомобіля.

Представлений на цій моделі 4-циліндровий передкамерний дизель OM 138 мав робочий об’єм 2,6 л і розвивав потужність 45 к. с. при 3200 об/хв. На ньому застосовувався чотириплунжерний паливний насос фірми Bosch, верхні клапани та п’ятиопорний колінчастий вал.

Потрібно сказати, що цей непоганий швидкохідний дизель, отримавши невелику надбавку в потужності (47 к. с.), відразу знайшов застосування і на легких вантажівках – Mercedes-Benz L1100 та L1500, вантажопідйомністю до 1500 кг.

Шасі для дизельної легкової машини запозичили від бензинової моделі Mercedes-Benz 200 у довгообазній її версії. Новинку пропонували з 6-місним кузовом типу Pullman, а також з 4/5-місними кузовами седан та кабріолет.

Новинка відразу полюбилася таксистам – і своїм просторим кузовом, і головне, своєю економічністю. Середня витрата пального становила 9,5 л на 100 км, тоді як у бензинової моделі Mercedes-Benz 200 він сягав 13 л. Але це ще не все. Справа в тому, що в тодішній Німеччині дизпаливо коштувало 17 пфенігів за літр – удвічі дешевше за звичайний бензин. Тож у результаті економія виходила солідна. І її оцінили не лише таксисти, а й багато інших власників.

У 1937 році автомобіль Mercedes-Benz 260 D зазнав рестайлінгу. У нього з’явилася нова решітка радіатора. А фари, які раніше розташовувалися з її боків і з’єднувалися попереченою, тепер її втратили і кріпилися до крил. При цьому фари стали трохи меншими. У 6-місної моделі доопрацювали кузов: він став просторішим і взагалі набув більш престижного вигляду.

У 1938 році в модель були внесені важливі покращення. У двигуна з’явилися електричні свічки розжарення, які полегшували його запуск у холодну погоду. Місткість паливного бака збільшили з 38 до 50 л і перенесли його з моторного відсіку в задню частину машини. Коробку передач замінили на нову – 4-ступеневу, повністю синхронізовану. Задня підвіска отримала гідроамортизатор двосторонньої дії. Була також дещо розширена колія. І нарешті суворішим за формою став передній бампер.

Випуск автомобілів Mercedes-Benz 260 D припинився у 1940 році. Загалом було виготовлено 1967 таких машин. Деякі з них благополучно пережили війну і використовувалися як таксі ще в 50-ті рр.