
Взимку минулого року, у дівчинки півторамісячного віку внаслідок крововиливу у мозок (інсульту) сталось важке порушення кровообігу мозку. Перебіг хвороби призвів до ускладнень — зараз дитина не може ходити, постійно судомиться, змушена перебувати під впливом сильнодіючих важких ліків.
Батьки дівчинки є цілком здоровими, не мають шкідливих звичок, виховують двійняток — хлопчика і дівчинку. Але довге та складне лікування Інночки забирає усі сімейні достатки.
Зараз, саме тоді, коли єдиною надією для Інночки є участь у кількох курсах лікування, що проводяться Центром медичної реабілітації дітей — інвалідів у м.Хмельницькому, питання оплати цього лікування у сумі 5000,0 грн. стало непосильною перешкодою на шляху до здоров’я дівчинки.
Наступний курс лікування призначено на 7 травня.
Говорить Віра Машніцька (мама Інночки та Ромчика).
Хочу розповісти Вам історію, яка трапилась в моїй родині. В народі вірно кажуть: «Знав би де впадеш — підстелив би соломки.» Так і в нас…
Три роки тому я нарешті завагітніла. Після обстеження на УЗІ мені сказали шокуючо-радісну новину – буде двійня! Хоча пологи розпочались на місяць раніше та були важкі, але ми з чоловіком були дуже щасливі, та не могли натішитись радістю батьківства. На четверту добу мене з сином та дочкою виписали із пологового будинку.
А вже через тиждень моя дівчинка почала сильно плакати і кричати по три – чотири години на день. Ми повідомили про це медичну сестру та дільничого лікаря. Вони в свою чергу оглянули дівчинку і розпочали тривале лікування розладу шлунку різноманітними пігулками та сиропчиками.
Але наша маленька все одно постійно кричала та крутила головкою. Рівно в півтора місяця після довготривалого лікування у неї почалася нестримна рвота. Коли ми викликали швидку, нас нарешті повезли до лікарні, а потім маленьку забрали в реанімаційне відділення ДОЛ. Потім була реанімація інституту нейрохірургії у м.Київ та страшний діагноз — крововилив у мозок (інсульт).
Дякуючи Богу та київським лікарям Інночка вижила і зараз їй 2,5 рочки. Це веселе, кмітливе та гарне маля на жаль не може самостійно стояти і ходити, і для підтримки здоров’я вона постійно потребує реабілітації і приймає сильнодіючі протисудомні ліки. Дівчинка нервується, коли бачить, як бігає її братик Ромчик та бавляться інші здорові дітки. А ми в свою чергу, робимо все можливе для її повноцінного розвитку та віримо і просимо Господа, щоб Інна швидше стала на ніжки, та відчула задоволення від простих, але таких бажаних дитячих пустощів.
Віра Машніцька, мама Інночки та Ромчика
Як допомогти дитині?
Натисніть тут щоб переглянути як можна надати благодійну допомогу.