
Бійці стрілецького батальйону поліції Вінниччини під шквальним вогнем вивезли побратима з поля бою під Торецьком. Пекельна евакуація сталася навесні.
Про це повідомляють у Національній поліції України.
Поліцейські щосили намагаються втримати позиції, попри постійні обстріли та дрони, які бачать кожен їхній рух. Такмед стрілецького батальйону поліції особливого призначення Олександр Надзіваний на псевдо Санчо згадує, що того дня було декілька спроб евакуації поранених. Бойові броньовані машини або не доїжджали взагалі – їх обстрілювали на підступах, або ледь повертались підбиті чи взагалі виходили з ладу в результаті влучань, й після спішування бійців додавались нові поранені.
Не всіх трьохсотих вдалося забрати. У хаосі безперервних скидів, мінометних та артобстрілів захисники метр за метром розвідували безпілотниками територію у пошуках живих. В останню секунду помітили рух важкопораненого побратима на псевдо Дєд. У найгірших умовах – вдень, коли в окупантів усі, «як на долоні», і без гальм, черговий екіпаж: водій, штурман і такмед, наважуються вкотре спробувати, хоча знають — це майже самогубство
"Побачив Сашу, у нього був відкритий перелам ноги, сильна кровотеча. Підбігли, у цей час нас щільно «накривали», і кажу – все, забираю тебе додому. Допомогу надавав під вогнем і вже у русі, але він добре тримався. Не знаю, як ми його дотягнули й підняли – все на адреналіні", – розповів Санчо.
Виявилось, що Олександр Асаулюк був поранений не тільки в ногу. Поки він чекав на порятунок, осколки обстрілів продовжували влучати в його тіло.
"Я не боявся, що мене «задвохсотять», я боявся, що буду поранений і мене не зможуть забрати, а це повільна смерть. Коли лежав і чекав на евак, вже не вірив, що це можливо, а тоді почув серед вибухів звук ББМ-ки, його ні з чим не сплутаєш, і подумав – може це за мною. Вискакує Саша, знову обстріл, а він питає – «як ти?». Я йому дуже вдячний, не побоялись, приїхали. Коли привезли, я був ще у свідомості і просив, щоб нашим скинули води", – ділиться спогадами гранатометник.
Сьогодні врятований поліцейський досі лікується й поволі відновлюється. Посміхаючись, каже, що бігати вже не буде, але медики прогнозують, що згодом зможе ходити. Олександр Надзіваний продовжує боронити державу на передовій. Тактичній медицині він навчався у парамедиків в Харкові ще, будучи поліцейським офіцером Барської територіальної громади. Запевняє, що з радістю повернеться на свою попередню посаду, але спочатку треба закінчити війну.
Від імені Президента України Голова Національної поліції України Іван Вигівський вручив Олександру Надзіваному медаль «За врятоване життя».
Читайте новини у нашому Telegram-каналі: https://t.me/vinbazar_fast