
Останній суд, де розглядали справу про відьомство, відбувся на території України у 1829 році. Місцевий священник позивався на жінку з містечка Липовець у Вінницькій області.
Про це згадує у книзі "Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII-XVIII століття" доцентка Катерина Диса.
Заборону переслідувати відьом Сейм Речі Посполитої остаточно прийняв у 1776 році. За рік до цього подібні норми ухвалили й у Російській імперії. Незважаючи на це, останній суд за чаклунство відбувся в Україні у 1829 році, тобто майже через пів сторіччя після офіційної заборони. Процес тривав на Вінниччині.
Місцевий священик Федір Блонський скаржився на жительку містечка Липовець Катерину Мартиновську. Коли отець гостював у приятеля отця Максима, жінка, що проїздила повз, почала кидати в нього з воза соломою й капустяним листям. Панотець переконував, що кривдниця таким чином намагалася його зурочити. Слідство тривало майже два роки. Підозрюваній вдалося довести невинуватість за допомогою свідків.
"Відтак звинувачення отця Федора було визнано наклепом і йому наказали більше не турбувати суд через «вздор свій»", - йдеться у книзі.
Хоч суди за відьомство в Україні не проводили, але дослідниця зауважує, що справи про самосуди пов'язані з чаклунством тривали аж до початку ХХ сторіччя.
Нагадаємо, у 1742 році перед судом постала вінницька шляхтянка Вікторія Рабчинська, яка хотіла погубити власного чоловіка. Для справи шукала ворожок і знахарів, які б могли "наслати чортів".
Читайте новини у нашому Telegram-каналі: https://t.me/vinbazar_fast