В часи Другої світової війни Вінниці довелося 2 роки і 8 місяців жити під німецькою окупацією. Місто захопили 19 липня 1941 року, а відступили гітлерівські війська 20 березня 1944 року. Співіснування місцевого населення з ворожими солдатами досі залишається питанням історичних досліджень.
Через два дні після захоплення у місті створили ініціативну групу для переговорів з окупантами про організацію місцевої влади. Вже 23 липня почало діяти «Тимчасове Управління міста Вінниця», що виконувало роль самоврядування.
У місті працювали: 2 кінотеатри, 6 бібліотек, більярд, казино, театр. У кінотеатрі «АРС» (колишній ім. М. Коцюбинського - ред.) демонстрували переважно німецькі, інколи й румунські фільми, але з українським перекладом. Діяв музично-драматичний театр, який німці перетворили на оперний.
«Місцева театральна трупа не була евакуйована, тому що до останніх днів радянської влади її виконавці виступали у військових шпиталях. Отже, у Вінниці залишилась переважна більшість акторів та адміністраторів на чолі з головним режисером та директором театру Ю. Авраменком. На початку серпня під його орудою продовжились репетиції опери Лисенка "Наталка Полтавка". Особливих складнощів із отриманням від нової влади дозволу на початок театрального сезону, очевидно, не виникло. Захід відкриття сезону 31 серпня був проведений у виключно церемоніальній обстановці перших місяців окупації..», - розповідав колишній соліст балетної трупи Михала Климчука, який був очевидцем тих подій.
За його ж згадками, прем'єри відвідував найближчий соратник Адольфа Гітлера Герман Герінг. Існує міф, що й сам фюрер інкогніто приїздив на одну з вистав, але документальних підтверджень цій події не має.
З кінця літа 1941 року у Вінниці стала виходити газета «Вінницькі вісті». У часописі, окрім німецьких зведень про події на фронті, повідомлень і розпоряджень окупаційної влади, друкувалися статті з історії, етнографії, культури українського народу, подавалися матеріали про ідеологів та активних діячів націоналістичного руху.
В той же час, у Вінниці проводили масові розстріли. Відомо про знищення єврейського населення, а також пацієнтів психлікарні. (Джерело).
Окупанти тримають радянський прапором відразу після захоплення Вінниці. Світлина зроблена на Замості в липні 1941 року. Детальніше про ці бої, читайте у нашому матеріалі: Вінниця влітку 1941 року: як у місто прийшла війна (Фото)
Колона військовополонених на вулиці Соборній, літо 1941 року. На будівлі обласної бібліотеки прапор зі свастикою. Очевидно, захоплених червоноармійців ведуть у сумнозвісний "Шталаг №329", де через жахливі умови значна частина загине.
Що цікаво, у згаданій газеті "Вінницькі вісті" зустрічаються заклики до населення допомагати радянським полоненим: приносити їжу та одяг. Про що ще писала місцева преса під час окупації читайте у нашому попередньому матеріалі. Теми статей точно здивують.
Встановлення німцями тимчасової переправи поблизу Староміського мосту в 1941 році. Знімки цієї локації часто зустрічаються у спогадах.
Ось це ж місце, але з іншого ракурсу. Замість понтонного та тимчасового мостів встигли збудувати надійну переправу. Очевидно нею користувалися і місцеві мешканці.
Ось ще одне фото датоване серпнем-вереснем 1941 року. Вінницю окупували у липні цього ж року.
Солдат на фоні Вінниці. Світлину зроблено з Старого міста. На задньому фоні видніється центр та частина Замостя.
А ось військові в районі Кумбар. Помітно, що рівень Південного Бугу значно нижчий ніж сьогодні.
У цьому місці також діяв понтонний міст наведений угорськими солдатами.
Кінотеатр імені Михайла Коцюбинського під час окупації називався "Palast Lichtspiele", що дослівно переводиться як "Палац гри світла". Будівля мала інший вигляд, її перебудували вже після війни. Про історію закладу, який закрили у 2021 році, можна детальніше прочитати тут.
Солдати поспішають чи то на кіносеанс, чи на загальні збори особового складу.
1941 рік. Напис повідомляє "Winniza Bespannte Einheit macht Rast" перекладається як "Вінниця кінний загін відпочиває".
Напис на фото: "Erbeutete Panzer mit Kennung V-3007" - "Трофейний танк з розпізнавальним номером V-3007". Позаду видно ще одну бронемашину. Місце зйомки: вулиця Соборна поблизу сучасного Майдану Незалежності. Ліворуч будівля колишньої міської Думи. 1941 рік.
Німецькі написи на будівлях. Вивіска на готелі "Савой" - Deutsches Kaufhause, тобто "Німецький торговий дім" або іншими словами універмаг.
Будівля сучасного Державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Напис німецькою повідомляє, що це "Eisenbahn-Betriebsdirektion" тобто "Дирекція експлуатації залізниць". Датовано 1942 роком.
Будівля сучасного Будинку офіцерів, яка пережила Другу світову війну, але була зруйнована під час російського ракетного обстрілу 14 липня 2022 року.
Залізничний вокзал в той час представляв собою важливий транспортний вузол та часто потрапляв у об'єктив фотокамер. Ось, наприклад, кілька солдатів на пероні. Позаду напис "Winnyza".
Світлини підписані: "Blitzmädel Ukraine Winniza 1942", що перекладається "Дівчина-блискавка Україна Вінниця 1942". Йдеться про зустріч німецьких радисток. Їх ще називали "блискавками" через шеврони, що мали відповідний знак. Очевидно фото зроблені перед центральним входом у залізничний вокзал зі сторони міста.
Ось знімок вокзалу датований 1943 роком.
Солдати на Старому місті. Підпис: "Luftwaffe, Flak, Spaziergang in Winniza, Ukraine, 1942" згідно перекладу: "Зенітний марш Люфтваффе у Вінниці, Україна, 1942 рік".
Мешканці Вінниці на примусових роботах. Світлину також датовано 1942 роком. Зверніть увагу на чоловіка з білою пов'язкою на році у правій частині світлини. Подібні носили "поліцаї" набрані з місцевих. Вони працювали на окупантів.
Ще трохи мешканців Вінниці. Фото зроблене на Соборній у квітні 1943 року. На будинку №75 (біля постової будки) табличка: "Комендатура. Вінниця. Вермахт" або "Військова комендатура Вінниця".
Ймовірно знімок зроблено взимку 1943 року. Солдати їдуть центром Вінниці на самохідній 150-мм гаубиці Hummel. Сучасне перехрестя вулиць Соборної та Архітектора Артинова.
Хоч це не Вінниця, але світлина виглядає настільки колоритно, що вирішили додати її до підбірки. Це залізничний вокзал Жмеринки в період окупації. Знімок зробив німецький фотокореспондент Walter Hollnagel. Особливості світлині додає прапор з свастикою на верхівці.
Ще один бонус: відеохроніка окупованої німцями Вінниці знята близько 1942 року. Лінія фронту пішла далеко і війна, яка точиться за сотні кілометрів звідси, не відчувається у повсякденному міському ритмі. Принаймні, так виглядає з ролика.
Нагадаємо, раніше редакція сайту Vinbazar.com писала про історію ставки Адольфа Гітлера Wehrwolf, яка діяла у Стрижавці. Про її таємниці та сьогодення розповіли працівники меморіального комплексу, який тепер опікується залишками об'єкту.
Читайте також: Неймовірна історія ветерана з Вінниці, який воював проти німців на боці армії США (Фото)
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber