Під час мінометного обстрілу загинув 48-річний Валерій Трофимчук. Поховали бійця 6 серпня ц.р. на алеї Слави на центральному кладовищі обласного центру.
-Недавно Валерій приїздив у відпустку, - розповідає волонтер ГО "Бойові бджілки" Олена Шестопалова. - Знаєте, що просив? "Відмазати" його від... лікування. Каже, після війни буду лікуватися. Зараз не до того. Хлопці, які чули нашу розмову, заніміли від здивування.
Лікар військової частини, де служив Трофимчук, рекомендував бійцю обстежитися у військовому шпиталі. Виписав направлення. "Дід", так називали побратими Валерія, зважаючи на його вік, хвилювався, що можуть знайти якісь болячки і залишать лікуватися. Через це йому буде соромно перед хлопцями. Скажуть, втік від них, сховався у лікарняній палаті, а вони вони залишилися на передовій. Цими думками Валерій поділився з волонтеркою. Пані Олена зізнається, що не змогла переконати земляка дослухатися до поради лікаря. Разом з бійцем ходили у Вінницький військово-медичний центр. Розповіли про все. Валерій офіційно написав заяву, що відмовляється від обстеження і повернувся у зону бойових дій.
До завершення служби Трофимчуку залишалося зовсім небагато часу. Його мобілізували у серпні минулого року. Ще трохи - і покинув би військову частину. У ніч з третього на четверте серпня підрозділ Збройних сил, в якому служив Валерій, бойовики обстріляли з мінометів. Сталося це біля села Ленінське на Донеччині. Вінничанин помер від отриманих ран. "Страшну новину мені повідомила сестра Валерія Наталія, - продовжує вололнтер Олена. - Ми з нею однокласниці. Тому й брата її знаю давно, ще зі школи. Валерій дуже людяна і щира людина. Його серце переповнене добротою. І за справедливість завжди стояв горою. Не можу говорити про нього у минулому часі, язик не повертається, не віриться, що його більше нема з нами".
Недавно Валерій Трофимчук був героєм телевійзійної передачі "Хоробрі серця". Сталося це після того, як сюрприз для нього зробила дружина Галина. Коли чоловік пішов захищати країну, вона стала волонтером. Одного разу напросилася супроводжувати вантаж для бійців АТО. Звичайно, розшукала чоловіка. Несподівана поява дружини у розташуванні частини для Валерія стала схожа на гарний сон. Пізніше він говорив про це. Тоді ж вирішили повінчатися безпосередньо у зоні бойових дій. Священик не заперечував проти обряду, тільки просив зачекати, коли закінчиться піст. Вінчалися Трофимчуки пізніше. Валерій приїздив на декілька днів на ротацію. Обрали храм УПЦ Київського патріархату, що на вулиці Станіславського у Вінниці. Валерій тримав на руках 3-річну донечку. Від першого шлюбу у нього є 25-річний син, уже одружений, виховує доньку. Всім їм Валерій обіцяв повернутися живим. Бо мав багато планів. Дуже хотів підтримати дітей, частіше бути з ними поруч. Про це він говорив у телефонній розмові з Оленою Шестопалової за два дін до загибелі. А потім вона почула інший дзвінок, із страшним повідомленням.
У Валерія залишилося багато друзів. Один з них розповів, як Трофимчук любив грати на гітарі. Брав інструмент до рук при першій-ліпшій нагоді. Його голос ще довго відлунюватиме у їхніх серцях. Проводжаючи друга в останню путь, вони говорили, що мають допомогти постаивити на ноги маленьку донечку Трофимчука. Зробити те, що не судилося другові.
-Недавно Валерій приїздив у відпустку, - розповідає волонтер ГО "Бойові бджілки" Олена Шестопалова. - Знаєте, що просив? "Відмазати" його від... лікування. Каже, після війни буду лікуватися. Зараз не до того. Хлопці, які чули нашу розмову, заніміли від здивування.
Лікар військової частини, де служив Трофимчук, рекомендував бійцю обстежитися у військовому шпиталі. Виписав направлення. "Дід", так називали побратими Валерія, зважаючи на його вік, хвилювався, що можуть знайти якісь болячки і залишать лікуватися. Через це йому буде соромно перед хлопцями. Скажуть, втік від них, сховався у лікарняній палаті, а вони вони залишилися на передовій. Цими думками Валерій поділився з волонтеркою. Пані Олена зізнається, що не змогла переконати земляка дослухатися до поради лікаря. Разом з бійцем ходили у Вінницький військово-медичний центр. Розповіли про все. Валерій офіційно написав заяву, що відмовляється від обстеження і повернувся у зону бойових дій.
До завершення служби Трофимчуку залишалося зовсім небагато часу. Його мобілізували у серпні минулого року. Ще трохи - і покинув би військову частину. У ніч з третього на четверте серпня підрозділ Збройних сил, в якому служив Валерій, бойовики обстріляли з мінометів. Сталося це біля села Ленінське на Донеччині. Вінничанин помер від отриманих ран. "Страшну новину мені повідомила сестра Валерія Наталія, - продовжує вололнтер Олена. - Ми з нею однокласниці. Тому й брата її знаю давно, ще зі школи. Валерій дуже людяна і щира людина. Його серце переповнене добротою. І за справедливість завжди стояв горою. Не можу говорити про нього у минулому часі, язик не повертається, не віриться, що його більше нема з нами".
Недавно Валерій Трофимчук був героєм телевійзійної передачі "Хоробрі серця". Сталося це після того, як сюрприз для нього зробила дружина Галина. Коли чоловік пішов захищати країну, вона стала волонтером. Одного разу напросилася супроводжувати вантаж для бійців АТО. Звичайно, розшукала чоловіка. Несподівана поява дружини у розташуванні частини для Валерія стала схожа на гарний сон. Пізніше він говорив про це. Тоді ж вирішили повінчатися безпосередньо у зоні бойових дій. Священик не заперечував проти обряду, тільки просив зачекати, коли закінчиться піст. Вінчалися Трофимчуки пізніше. Валерій приїздив на декілька днів на ротацію. Обрали храм УПЦ Київського патріархату, що на вулиці Станіславського у Вінниці. Валерій тримав на руках 3-річну донечку. Від першого шлюбу у нього є 25-річний син, уже одружений, виховує доньку. Всім їм Валерій обіцяв повернутися живим. Бо мав багато планів. Дуже хотів підтримати дітей, частіше бути з ними поруч. Про це він говорив у телефонній розмові з Оленою Шестопалової за два дін до загибелі. А потім вона почула інший дзвінок, із страшним повідомленням.
У Валерія залишилося багато друзів. Один з них розповів, як Трофимчук любив грати на гітарі. Брав інструмент до рук при першій-ліпшій нагоді. Його голос ще довго відлунюватиме у їхніх серцях. Проводжаючи друга в останню путь, вони говорили, що мають допомогти постаивити на ноги маленьку донечку Трофимчука. Зробити те, що не судилося другові.
Підписуйтесь на наші канали
Telegram
Viber
Джерело: Vinbazar.com
Читайте також:
11 липня, 16:02
Розповіді про цілющі джерела та криничну воду, що лікує від різних хвороб, люди передають з покоління в покоління. Часто такі місця сприймають за локальні святині, окремі стають магнітами для паломництва, а інколи й останньою надією на одужання. Вистачає подібних об’єктів шанування й у Вінницькій області.
Редакція сайту Vinbazar.com зробила підбірку 10 джерел на Вінниччині, які вважаю...
10 липня, 16:56
Проблема трафіку транспорту на центральній вулиці Вінниці не нова. Заборони і намагання звільнити Соборну від проїзду приватних авто, які значно гальмують рух громадського транспорту, розпочалися ще до великої війни, але цьогоріч до вирішення проблеми повернулися з новою рішучістю. Перші кроки амбітних змін вже здійснили.
Про розвиток нової концепції дорожнього руху на вулиці Соборній ...
10 липня, 12:19
10 липня в Україні вперше відзначають День вшанування загиблого медик. У Вінниці відбулося покладання квітів до пам'ятного знака на території медичного училища. 16 медиків з області віддали життя, рятуючи інших.
Про це повідомляють у департаменті охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації.
Уперше в Україні відбувається національний проє...
11 липня, 10:30
10 липня в Копайгородській громаді Жмеринського району урочисто зустріли військовослужбовця Олега Грабалюка. 30-річний боєць після трьох років і трьох місяців російського полону повернувся в рідне село Кошаринці. Захисника звільнили під час обміну 10 червня.
Про це повідомляють у Копайгородській селищній раді.
Олег Грабалюк — солдат мотопіхотного батальйону, п...
11 липня, 12:00
У Вінниці врятували 51-річну жінку, яка звернулася до лікарів через пухлину, високу температуру та гнійні виділення. Медики видалили п'ятикілограмове новоутворення, відкачали три літри гнійного вмісту та врятували пацієнтці життя.
Про це повідомляють у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені М. І. Пирогова.
"Унікальний клінічний випадок у гінекологічному відділенні &mdash...
14 липня, 11:00
Чотирьох захисників звільнених з полону зустріли на Вінниччині. Урочисті вітання на рідній землі відбулися у Козятинській, Теплицькій та Ямпільській громаді.
10 липня у Козятинській громаді вітали з поверненням захисника Руслан Мацько. Чоловік родом з села Кордишівка. Чоловікові вручили символічний годинник з гравіюванням: «Де б я не був, не забуду дім».
1...
Завантажити ще
ТОП 10 новин Вінниці
16 липня, 07:31
946
