16 жовтня, набув чинності Закон України від 16 вересня 2014 № 1682-VІІ «Про очищення влади». Законом визначаються правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади і створення умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів. Визначено посади та критерії люстрації. Протягом 10 днів з дня набрання Законом чинності будуть звільнені особи на підставі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, а саме - які сукупно займали не менше 1 року керівні посади в період з 25 лютого 2010 по 22 лютого 2014 (тобто, під час президентства Віктора Януковича). При цьому на 10 років більшість із них будуть відсторонені від влади і не зможуть займати посади чиновників. Під такий критерій люстрації підпадають Президент України, Прем'єр-міністр, перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, голова Національного банку, АМКУ, ФДМУ та ін., також глави ОДА, всі їх заступники та всі голови РДА, які працювали в зазначений час, а також ті, хто працював в період Євромайдану і не звільнилися за власним бажанням. Інформація про першочергово звільнених буде оприлюднена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції. Нагадаємо, Міністр юстиції Павло Петренко раніше заявив, що Мін'юст готовий в перший день дії Закону затвердити порядок проведення перевірок по всьому державному апарату. За його прогнозами, люстраційна перевірка всієї вертикалі державної влади займе 2-3 роки. В першу чергу пройдуть перевірку центральні органи виконавчої влади, на другому етапі - обласні органи, і на останньому етапі - чиновники на рівні районів і міст.
У трудовий договір не можуть бути включені положення про терміни позовної давності.
Мінсоцполітики розповіло про терміни позовної давності, що застосовуються до трудових спорів. Згідно частини 1 ст. 9 ЦК його положення застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. КЗпП встановлено терміни позовної давності, тобто ці питання врегульовані. Згідно ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний термін з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в 1 рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Ст. 9 КЗпП встановлено, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством, є недійсними. Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 8 червня 2001 року № 260. Вона є типовою і включення в договір положень про терміни позовної давності не передбачено. (Лист Мінсоцполітики від 6 жовтня 2014 р. № 3050/0/06/14)
За виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не штрафують
Формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком № 1233 не передбачено механізму подання уточненого звіту. Крім того, зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року. Тому, зазначають податківці, допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг в межах року. При цьому виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій. Нагадаємо, суб'єкт господарювання веде облік сум пільг та складає звіт по їх сумах, який подається за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового періоду. Якщо суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. (Роз'яснення ДФСУ від 17.10.2014 р.)
За неподання Звіту про використання вивільнених коштів - штраф
Податківці нагадали про обов'язок платника податку представляти до контролюючого органу разом з прибутковою декларацією Звіт про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів. У разі невикористання платником податків сум вивільнених коштів протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого він залишив такі кошти у своєму розпорядженні, платник податку збільшує податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму залишку за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання вивільнених коштів, та сплачує пеню. У рядку 1 Звіту зазначаються дані про суму коштів, вивільнених від оподаткування за звітний період, на підставі яких здійснюється розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування, і відбивається в таблиці 1 додатка ПЗ до рядка 09 декларації з податку на прибуток підприємства. Отже, оскільки суми коштів, вивільнених від оподаткування за звітний (податковий) період, враховуються при визначенні податку на прибуток, платники податку, які використовують пільги відповідно до п. 15, 17 - 19 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, несуть відповідальність за своєчасність подання Звіту. Так, за неподання або несвоєчасне подання Звіту до платника податків застосовується штраф у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Повторне порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Дії платника при помилково поданій податковій звітності.
Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків, подають контролюючому органу декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому ПКУ. Відповідно до п.49.8. ст.49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Отже, Податковим кодексом України не передбачено дії суб’єкта господарювання у випадку, якщо ним помилково подано податкову звітність до контролюючого органу, тобто яку взагалі не потрібно було подавати або подано не до того контролюючого органу. Однак платник податків може звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої податкової звітності та проханням не визнання даної звітності як податкової.
Нюанси складання акта виконаних робіт за ЗЕД-договором.
ДФСУ розглянула вимоги до оформлення акта виконаних робіт (наданих послуг) при зовнішньоекономічній діяльності (на якій мові полягає, в якій валюті і т. д.). Так, зовнішньоекономічний договір передбачає обов'язковий пункт щодо виду документа, який оформлюється безпосередньо після виконання конкретних робіт. У більшості випадків таким документом є акт виконаних робіт (наданих послуг). Як і ЗЕД-договір, акт виконаних робіт складається в простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом. Акти виконаних робіт (наданих послуг), складені іноземною мовою, повинні бути перекладені на українську мову. Переклад засвідчується підписом особи, яка здійснила переклад, справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально. Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою. Акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у валюті, в якій повинні проводитися розрахунки відповідно до контракту, і одночасно в національній валюті. Підприємства та організації ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України - гривні, яка називається валютою звітності. Для відображення операції в іноземній валюті в валюті звітності потрібно перерахувати її вартість із застосуванням валютного курсу, встановленого Національним банком України.
Діють нові строки пересилання поштових відправлень.
З 17 жовтня діють нові строки пересилання поштових відправлень по області та між райцентрами різних областей, затверджені наказом Мінінфраструктури від 19 вересня 2014 № 449. Згідно зі змінами пріоритетна проста письмова кореспонденція в межах області та між обласними центрами України повинна бути доставлена за 3 дні (день відправлення + 2 дні). Раніше було встановлено термін Д + 1. Також збільшено термін доставки пріоритетної кореспонденції між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - він становить день відправлення + 3 дні. За минулої редакції така кореспонденція пересилалася за 3 дні (Д + 2). Термін пересилання непріорітеної кореспонденції не змінився: Д + 3 (в межах області) і Д + 4 (між райцентрами різних областей).
Держпідприємництво запропонувало Держветфітослужбі доопрацювати порядок проведення перевірок.
На думку розробника, прийняття запропонованих змін дозволить створити диференційований підхід для проведення перевірок суб’єктів господарювання (в залежності від ступеня ризику від провадження господарської діяльності) та зменшити кількість перевірок. Держпідприємництво концептуально підтримує проект, однак у відомства є ряд зауважень. До проекту Критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду (постанова КМУ від 24.09.2008 № 848): - при розподілі суб’єктів господарювання за ступенями ризику розробнику необхідно враховувати виключно їх господарську діяльність, а не об’єкти, на яких ця діяльність здійснюється; - у вказаних критеріях оцінки ступеня ризику відсутня чіткість, будь-які кількісні або якісні показники, за якими можна визначити більшу чи меншу ризикованість виду господарської діяльності; - критерії оцінки ступеня ризику не можуть містити такі слова як «можливість виникнення», оскільки припущення виникнення чого-небудь не визначає ризики у певній сфері господарської діяльності; - не визначено контролюючий орган, уповноважений проводити перевірки. До проекту Порядку видачі ветеринарних документів (постанова КМУ від 21.11.20013 № 857). Порядок доповнюється новим поняттям «харчові продукти», однак не зрозуміло, в яких випадках і на які саме харчові продукти підприємцям необхідно отримувати ветеринарні документи: на усі рослинні продукти, с/г продукцію чи необроблені харчові продукти тваринного походження.
Визначили переможців шостої хвилі надання грантів для ветеранів за державною програмою "Власна справа". Вінниччина серед регіонів, де найбільше осіб отримали фінансову підтримку на розвиток бізнесу.
Про це повідомляють у Міністерстві економіки України.
“61 ветеран та другий з їхнього подружжя визнані переможцями шостої цього року хвилі ветеранського компоненту ...
Елеватор у Жмеринському районі придбає світовий агротрейдер з Нідерландів. Дозвіл на проведення фінансової операції надав Антимонопольний комітет України.
Про це йдеться на сайті АМКУ.
"Надано дозвіл компанії «RENAISCO B.V.» (м. Роттердам, Нідерланди) на безпосереднє придбання частки у статутному капіталі ТОВ «ПЕНЬКІВСЬКИЙ ЗПК», що забезпечує перевищення ...
18 квітня на Вінниччині планували ввести обмежень споживання електроенергії для промислових підприємств через брак потужностей у енергосистемі. Але застосування черг відключення відклали.
Про це повідомляють у "Вінницяобленерго".
Ввечері 17 квітня у компанії повідомили, що введуть з 8:00 до 22:00 три черги графіків обмеження споживання електричної потужності ...
Вінниця отримає 3 мільйони євро для впровадження заходів підвищення енергоефективності у місті. Реалізація проєкта принесе користь близько 16 тисяч вінничанам. Угоду про капітальний грант підписали Північна екологічна фінансова корпорація НЕФКО та Східноєвропейське партнерство з енергоефективності та довкілля (E5P).
Про це повідомляють у Вінницькій міській раді.
Угоду підпис...
19 квітня у Вінницькій області вдруге застосують обмеження електропостачання для промисловості. Обмеження вводять через дефіцит в загальній енергосистемі.
Про це повідомляють у "Вінницяобленерго".
"Сьогодні о 10:58 диспетчер "Вінницяобленерго" отримав команду від диспетчерського центру НЕК "Укренерго" на введення обмежень споживання потужн...