6 місяців у пеклі війни не пройшли безслідно для козятинського «кіборга» Євгенія Куницького.
Євгеній – один із бійців 93-ї бригади, що всю зиму героїчно захищали донецький аеропорт, а потім на шахті Бутовка утримували шлях на Авдіївку. 13 липня 2015 року автомобіль, в якому він з 3-ма побратимами повертався із Водяного на Бутовку, потрапив під шаленний обстріл сепаратистів та підірвався на міні. На щастя, всі хлопці залишилися живими, хоча отримали важкі поранення. Наш земляк та водій дякують Богу, що залишив їх рухомими. Наперекір прогнозам лікарів, вони стали на ноги та вчаться жити із встановленими у хребті титановими пластинами. Нині Євген вдома на лікуванні, радіє, що може взяти на руки свою улюблену донечку Тетянку, яка народилася в лютому цього року, коли над батьком літали ворожі кулі.
Євген до війська потрапив рівно рік тому. Каже, на початку вересня ще з шістьома козятинцями вирушив на Яворівський полігон на навчання. А далі шляхи із чотирма земляками розійшлися: лише він та ще двоє потрапили до 93-ї бригади, хоча і тут служили у різних ротах.
– Коли прийшла повістка, я дуже плакала і вибачалася перед сином, що не змогла допомогти йому ухилитися від армії, – розповідає через соціальні мережі редакції нашої газети мама Євгена Тетяна Куницька (вона за кордоном, заробляє гроші для лікування старшої внучки, похресниці Євгена – Даринки), – а він мені каже: «Мама заспокойся, я не хочу ховатися, прийшла моя черга – треба йти, а там, як Бог дасть». Пройшов дуже важкий шлях. Півроку у Пєсках, без ротації і відпустки. Чесно кажучи, він до строкової служби був трохи неслухняний. А після того, що побачив на війні, подорослішав, почав по-іншому сприймати все. Він у мене дуже добрячий, стоїть горою за друзів, віддасть останнє, а коли розчаровується в них, дуже переживає. Ось такий він. До речі, його діди воювали: Клюєв А.А. з 1941 по 1945-й; а другий, трохи молодший, Куницький С.С. – з 1944 по 1945 роки, завоював два ордени Слави. А тепер і внуку випала черга захищати країну. Виходить, через покоління у нашій родині війна.
І дійсно, те, що пережив Євген за цей час, важко передати. Вся країна у січні стежила за тим, як билися кіборги за донецький аеропорт і з якими втратами змушені були покинути його. Бойовики не тільки брали штурмом аеропорт, але й труїли захисників газом, а потім зірвали перекриття терміналу.
– Я 6 місяців пробув у Пєсках, без жодної ротації і жодної відпустки, з нами тут були також добровольчі загони. Коли їх бомбили, ми приходили на виручку, викликаючи вогонь на себе, аби вони могли тим часом перебазуватися або укріпитися, допомогти пораненим тощо. А потім навпаки, коли нас бомбили, вони брали вогонь на себе.
КОЖЕН день доводилося дивитися смерті в обличчя, багатьом не судилося вижити, багато було поранених. Коли їхали у Пєски, каже Євген, їх було 120 бійців, а вже у квітні, коли переїжджали у Желанне для перепочинку, було 60. На шахті Бутовка, де згодом опинилися, ще стало удвічі менше.
Шахту недаремно бійці назвали другим донецьким аеропортом. Вона є ключем до Авдіївки. Бойовики майже вщент розвалили її, обстрілюючи із мінометів і крупнокаліберних кулеметів, намагаючись захопити, щоб легко було обстрілювати і це місто. Та бійці 93-ї бригади, які стояли на передових позиціях, мужньо і наполегливо утримували руїни шахти. Не маючи можливості відстрілюватися адекватно, вони вирили справжнє підземне місто, щоб ховатися від артилерійського обстрілу та мати змогу давати відсіч кулеметним вогнем.
В один із таких обстрілів і потрапив Євген із побратимами, коли їхали із Водяного до Бутовки.
– У Водяному штаб 93-ї бригади, ми їхали туди за продуктами та боєкомплектами на джипі, який саме перед цим привезли нам волонтери, – розповідає наш земляк, – а коли вже поверталися, нас сепари засікли і почали кидати мінами. Ми розігнали швидкість десь до 100 км/год і таким чином могли проїхати біля кілометра, а коли щільність обстрілів почала збільшуватися, раптово затормозили – щоб міни падали не на нас, а попереду, думали таким чином збити систему потрапляння мін у ціль. Та одна з мін таки впала нам під машину і розірвалася. Автомобіль злетів у повітря, перевернувся і передньою частиною потрапив у воронку. Ми з водієм отримали травми хребта, в одного струс мозку та травма голови, ще один зламав руку. Це вже було майже під Бутовкою, наші хлопці побачили, що з нами сталося, і забрали нас. Привезли у Красноармійськ, а потім у Дніпропетровськ, а там лікарі зробили рентген і сказали: «Хлопці, з вашими травмами ви не будете ходити». А коли побачили, що ми таки можемо рухатися, були в шоці, бо ні в мене, ні в нього не було частини хребців, вони розсипалися на осколки. Та як бачите, я можу ходити. Дякуючи допомозі волонтерів, нам поставили титанові пластини замість пошкоджених хребців і ось я вже вдома доліковуюся.
Про забезпечення армії Євген розповідає майже те, що й всі інші бійці: виживали, дякуючи підтримці волонтерів, які й одягом допомагали, й продуктами, технікою. Саме останньої дуже не вистачало. Після поранення, коли згорів увесь одяг, не отримав нового. Тож додому їхав у футболці, шортах та зі своїм бронежилетом, який уцілів.
Не задоволені бійці й великою різницею у грошовому забезпеченні атовців. Каже, нацгвардійці, які не стоять на передових позиціях, отримують у кілька разів більшу зарплатню, аніж ті, хто щодня дивиться смерті в обличчя.
Не менше проблем виникає і при оформленні документів про те, що потрапив у аварію. В лікарні видали довідку, що зробили операцію, а ще треба їхати в зону АТО до свого командування, аби там її підписали. Крім того, мають довести, що не самі підбили автомобіль та зробили собі поранення, а сепаратисти. І тут уже треба говорити мовою закону, тому найняли для цього юристів.
Та не дивлячись на всі проблеми, він радий, що вдома, що може тримати на руках донечку Тетянку та бути поряд із дружиною Машею. Адже їхньому сімейному стажу немає ще й року. Побралися молодята вже після мобілізації Євгена, у Черкаському Дніпропетровської області, куди був відправлений після Яворівського полігону. Розписали тамтешні чиновники, каже, за півдня, батько купив пляшку шампанського, розпили її біля річки – і на цьому завершилося їхнє весілля. Тож нині радіють кожній хвилині, дарованій їм бути разом.
Двох захисників з Вінниччини нагородили військовими відзнаками. В’ячеслав Соловей з Тростянецької громади та Олександр Юхименко з Бершадської громади отримали почесний нагрудний знак “Золотий хрест”.
“В’ячеслав Соловей з села Савинці нагороджений почесним нагрудним знаком “Золотий хрест” від Головнокомандувача ЗСУ за сумлінне та успішне виконання бо...
У Вінницькій області прогнозують заморозки в повітрі. Оголошено другий рівень небезпечності.
Про це повідомляють у Вінницькому обласному центрі з гідрометеорології.
"Вночі 20 квітня на Вінниччині очікуються сильні заморозки в повітрі 0-5° . У місті Вінниці цього ж дня прогнозують сильні нічні заморозки в повітрі 0-2°", - зазначають синоптики...
В Україні підбили підсумки педагогічної премія «Ранкові зорі». На конкурс надійшло1400 анкет. Перемогу в номінації «Учитель-наставник» здобув викладач трудового навчання у Вінницькому ліцеї №23 Дмитро Луп’як.
Про це повідомляють у видавництві "Ранок", яке започаткувало премію.
Хоча й існує думка, що трудове навчання є непопулярним пр...
У Вінниці на Алеї Героїв Сабарівського кладовища висадили 150 кущів квітів трьох кольорів - червоні, білі та жовті. Ініціативу назвали “Трояндами особливого (при)ЗНАЧЕННЯ”.
Про це повідомили у фонді громади “Подільська громада”.
“Ініціатива створення трояндової алеї належить батькам загиблих КОРДівців. Реалізувати її вдалося за підтримки міської ради, Зеленбуд...
Вінничанин Віталій Крижанівський змалку утримує в будинку екзотичних тварин. Сьогодні чоловік займається "живими виставками", а у власній квартирі доглядає за змією, пацюками та ящіркою Ізольдою.
Про це йдеться в сюжеті телеканалу "Віта".
У квартирі вінничанина чимало екзотичних тварин. Півтораметровий маїсовий полоз один з домашніх улюбленців. Хл...
У Вінницькій області вводять відключення електрики для промислових об'єктів. Обмеження почнуть діяти з вечора 18 квітня.
Про це повідомляють у "Вінницяобленерго"
"Об 11:26 диспетчер АТ "Вінницяобленерго" отримав команду від диспетчерського центру НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo на введення обмежень споживання потужності в області сьогодні з 18:00 до 2...