Під постріли військових залпів взводу почесної вари та державний гімн України у виконанні військового оркестру 14 березня у с.Дашківці провели в останню путь Саїнчука Василя Васильовича, старшого водія автомобільної роти в/ч А0549, старшого сержанта військової служби за контрактом.
Народився Василь Саїнчук у с.Якушинці 10 травня 1979 року. Згодом разом із батьками переїхав у с.Дашківці, де прожив близько двадцяти років, де закінчував сільську школу і звідки його провели в останню путь. До лав Збройних Сил України був призваний у 1997 році. Після закінчення строкової служби залишився служити за контрактом у в/ч А 0549 м.Вінниця, де прослужив понад 15 років водієм. За усі роки служби неодноразову був відзначений почесними грамотами та подяками за сумлінне виконання службових обов’язків, навіть мав кілька медалей. Впродовж останніх років свого життя Василь Саїнчук разом із дружиною Іриною та донечкою Анастасією проживали у м.Вінниця.
На прощання із своїм односельцем, однокласником, колегою та співслужбовцем прийшло та приїхало близько тисячі людей.
Військовослужбовець загинув 11 березня у Краматорську. Це було четверте службове відрядження старшого сержанта Саїнчука у зону проведення АТО. 13 березня прощання із старшим сержантом військової служби за контрактом Василем Саїнчуком відбулося у клубі військової частини А 0549, де з ним прощалися його побратими по службі, колеги, командування частини.
Співчуття родині й побратимам та прощальні слова над труною мужнього захисника України Василя Саїнчука від імені жителів Літинщини із сумом мовив голова Літинської райдержадміністрації Ярослав Чернега, який подякував батькам за патріотичне виховання сина та зазначив, що це велика втрата не лише для родини загиблого, а й для всієї Літинщини і хоч Василь прожив коротке життя, але встиг стати прикладом для всіх нас віддавши своє життя за Україну.
Про щирість, відкритість та доброзичливість Василя Саїнчука, його відданість обраній справі та військові присязі чимало сказали його військові начальники. Військові офіцери пообіцяли завжди підтримувати й допомагати родині покійного військовослужбовця й не полишати їх сам на сам із цим невимовним горем.
Народився Василь Саїнчук у с.Якушинці 10 травня 1979 року. Згодом разом із батьками переїхав у с.Дашківці, де прожив близько двадцяти років, де закінчував сільську школу і звідки його провели в останню путь. До лав Збройних Сил України був призваний у 1997 році. Після закінчення строкової служби залишився служити за контрактом у в/ч А 0549 м.Вінниця, де прослужив понад 15 років водієм. За усі роки служби неодноразову був відзначений почесними грамотами та подяками за сумлінне виконання службових обов’язків, навіть мав кілька медалей. Впродовж останніх років свого життя Василь Саїнчук разом із дружиною Іриною та донечкою Анастасією проживали у м.Вінниця.
На прощання із своїм односельцем, однокласником, колегою та співслужбовцем прийшло та приїхало близько тисячі людей.
Військовослужбовець загинув 11 березня у Краматорську. Це було четверте службове відрядження старшого сержанта Саїнчука у зону проведення АТО. 13 березня прощання із старшим сержантом військової служби за контрактом Василем Саїнчуком відбулося у клубі військової частини А 0549, де з ним прощалися його побратими по службі, колеги, командування частини.
Співчуття родині й побратимам та прощальні слова над труною мужнього захисника України Василя Саїнчука від імені жителів Літинщини із сумом мовив голова Літинської райдержадміністрації Ярослав Чернега, який подякував батькам за патріотичне виховання сина та зазначив, що це велика втрата не лише для родини загиблого, а й для всієї Літинщини і хоч Василь прожив коротке життя, але встиг стати прикладом для всіх нас віддавши своє життя за Україну.
Про щирість, відкритість та доброзичливість Василя Саїнчука, його відданість обраній справі та військові присязі чимало сказали його військові начальники. Військові офіцери пообіцяли завжди підтримувати й допомагати родині покійного військовослужбовця й не полишати їх сам на сам із цим невимовним горем.
Читайте також:
11 липня, 16:02
Розповіді про цілющі джерела та криничну воду, що лікує від різних хвороб, люди передають з покоління в покоління. Часто такі місця сприймають за локальні святині, окремі стають магнітами для паломництва, а інколи й останньою надією на одужання. Вистачає подібних об’єктів шанування й у Вінницькій області.
Редакція сайту Vinbazar.com зробила підбірку 10 джерел на Вінниччині, які вважаю...
10 липня, 16:56
Проблема трафіку транспорту на центральній вулиці Вінниці не нова. Заборони і намагання звільнити Соборну від проїзду приватних авто, які значно гальмують рух громадського транспорту, розпочалися ще до великої війни, але цьогоріч до вирішення проблеми повернулися з новою рішучістю. Перші кроки амбітних змін вже здійснили.
Про розвиток нової концепції дорожнього руху на вулиці Соборній ...
09 липня, 13:02
Президент Литви Ґітанас Науседа нагородив полковника, який керував спецоперацією з повернення тіла іноземного добровольця, що опинилося у тилу ворога. Командир Сил спеціальних операцій провів блискавичну і водночас зухвалу вилазку, аби повернути додому полеглого 20-річний Томас Валентеліс. Офіцер родом з села Пороги Ямпільської громади.
Про це повідомляє місцев...
09 липня, 16:30
У Вінниці та Десні облаштують нові артезіанські свердловина. У громаді реалізують пілотний проєкт, націлений на пошук та створення альтернативних джерел водопостачання. Насамперед забезпечать лікарні.
Про це повідомляють у Вінницькій міській раді.
У мікрорайоні Вишенька планується зробити дві артезіанських свердловини на вулиці Василя Порика. Через систему «Прозоро» ...
10 липня, 12:19
10 липня в Україні вперше відзначають День вшанування загиблого медик. У Вінниці відбулося покладання квітів до пам'ятного знака на території медичного училища. 16 медиків з області віддали життя, рятуючи інших.
Про це повідомляють у департаменті охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації.
Уперше в Україні відбувається національний проє...
11 липня, 10:30
10 липня в Копайгородській громаді Жмеринського району урочисто зустріли військовослужбовця Олега Грабалюка. 30-річний боєць після трьох років і трьох місяців російського полону повернувся в рідне село Кошаринці. Захисника звільнили під час обміну 10 червня.
Про це повідомляють у Копайгородській селищній раді.
Олег Грабалюк — солдат мотопіхотного батальйону, п...
Завантажити ще
ТОП 10 новин Вінниці
