Мінфін змінив правила обміну інформацією про фінансові рахунки

Міністерство фінансів України оновило Порядок застосування Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS). Водночас для громадян України CRS 2.0 не запроваджує нових податків або обов’язків із декларування.

Про це повідомила пресслужба міністерства.

Перехід до CRS 2.0

Зміни розроблено для імплементації оновленої редакції Загального стандарту звітності (CRS 2.0), схваленої Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2023 році.

Мета оновлення — виявлення прихованих доходів за кордоном, боротьба з ухиленням від сплати податків і підвищення рівня фінансової прозорості.

Оновлення також є частиною виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері автоматичного обміну податковою інформацією та наближає національне законодавство до підходів Європейського Союзу, зокрема положень Директиви DAC 8 (у частині CRS).

Основні зміни в правилах CRS

Оновлений Порядок розширює сферу застосування CRS та вдосконалює правила належної комплексної перевірки і звітності для фінансових установ, зокрема:

• оновлено визначення ключових термінів щодо фінансових установ, фінансових рахунків, підзвітних осіб, власників рахунків та окремих видів рахунків;
• запроваджено нові поняття, необхідні для врахування сучасних цифрових фінансових продуктів, зокрема, визначених продуктів електронних грошей та цифрових валют центральних банків;
• розширено сферу застосування CRS на рахунки, пов’язані із зазначеними фінансовими продуктами;
• оновлено перелік інформації, що підлягає встановленню та звітуванню щодо підзвітних рахунків;
• удосконалено процедури належної комплексної перевірки;
• уточнено випадки, коли фінансова установа має підстави вважати самосертифікацію або документальні докази неточними чи недостовірними.

Юрисдикціям важливо оновлювати правила CRS

CRS є міжнародною системою автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, ефективність якої залежить від синхронного оновлення національного законодавства всіма юрисдикціями-учасницями відповідно до змін, схвалених ОЕСР.

Впровадження CRS 2.0 дозволяє врахувати появу нових цифрових фінансових продуктів, зберегти повноту та якість інформації, якою обмінюються податкові органи різних країн, а також забезпечити однакові правила для всіх учасників міжнародної системи.

Практичне значення для фінансових установ та бізнесу

Оновлені правила створюють чітку нормативну основу для роботи з новими цифровими фінансовими продуктами, уточнюють підходи до класифікації рахунків, збору інформації, самосертифікації, належної комплексної перевірки та звітності.

Для фінансових установ це означає зрозумілі правила підготовки до автоматичного обміну інформацією за оновленим стандартом CRS та зменшення комплаєнс-ризиків.

Для бізнесу — більшу правову визначеність, менші ризики неоднакового тлумачення законодавства, підвищення сумісності українського фінансового сектору з міжнародними стандартами та спрощення взаємодії з іноземними фінансовими установами й інвесторами.

Для громадян України CRS 2.0 не запроваджує нового податку чи нових обов’язків із декларування. Йдеться про оновлення правил, за якими фінансові установи збирають, перевіряють та передають інформацію про підзвітні фінансові рахунки в межах міжнародного автоматичного обміну.

Завдяки цьому Україна отримує якіснішу інформацію про фінансові рахунки своїх податкових резидентів за кордоном, що сприяє посиленню податкової прозорості.

Фінансова установа може звернутися до клієнта лише для уточнення інформації або отримання / оновлення документа самостійної оцінки, якщо це необхідно для виконання вимог CRS.

Очікувані результати

Оновлення Порядку CRS дозволить:

• посилити міжнародну податкову прозорість;
• підвищити якість міжнародного автоматичного обміну інформацією;
• забезпечити виконання Україною міжнародних зобов’язань;
• наблизити українське законодавство до підходів Європейського Союзу, зокрема Директиви DAC 8 (в частині CRS);
• створити більш передбачувані правила для фінансових установ і бізнесу;
• підтвердити готовність України впроваджувати сучасні міжнародні стандарти у сфері податкового адміністрування.